Сайт вчителя початкових класів Кулик Юлії Олександрівни

 

Ніхто не забутий, ніщо не забуте




        Тема. Ніхто не забутий, ніщо не забуто…

 

Мета: 

-          поглибити знання учнів про події 1941-1943 років на території окупованої фашистами Харківщини;

-          розкрити героїзм мешканців нашого краю;

-          пробудити національну свідомість, гордість за здійснений подвиг, бажання вивчати історію рідного краю.

Обладнання: плакати, фотографії, мелодії воєнних літ, виставка книг, свічки.

 

                                             Хід уроку

 

І. Організаційний момент

- Добрий день, дорогі діти! Вітаю вас з початком нового навчального року. Бажаю вам успіхів у навчанні, здоров’я і цікавого навчального року.

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Діти, у цьому році виповнюється 70 років від дня визволення Харківщини від німецько-фашистських загарбників.

Сьогодні ми з вами поговоримо про історію Харкова, про його героїчні сторінки, про цікавих і видатних людей, які жили і працювали на нашій землі.

 

ІІІ. Опрацювання матеріалу уроку

Харків… любий, славетний, чудовий…Але таким він був не завжди. Харків довго і терпляче йшов тернистими шляхами до своєї величності й краси. Сьогодні ми пройдемо його історичними стежками та мальовничими куточками. Дізнаємося про походження назви, про визволення від німецьких окупантів і відродження міста.

 

 

«Походження назви міста Харків»

Існує кілька легенд, які пояснюють походження назви міста Харкова. Одна з них-легенда про Харитона. На місці, де розташоване місто Харків, один із заможних малоросіян на ім’я Харитін, а по-народному Харько, завів собі хутір. Від імені Харько нібито одержали свою назву ріка і місто. Поступово по сусідству з Харитоном стали розселятися нові поселенці. Харків-Хутір перетворюється в Харків-Слободу, а потім в Харків-Город.

Існує ще багато версій походження назви нашого міста, але більшість істориків вважають, що назву Харків одержав від назви річки Харків, бо її згадування зустрічається в письмових джерелах ще до виникнення поселень.

Багато минуло з тих пір часу. Поселення виросло і перетворилося в красиве, сучасне місто. Харків жив, працював, жартував, сміявся, але не знав, що попереду його чекають сумні події…

 

«Бої за місто Харків»

(Під музику воєнних років)  

22 червня 1941 року почалася Велика Вітчизняна війна. Близько четвертої години ранку фашистська авіація завдала удару по радянських містах і важливих стратегічних пунктах. Потім німецькі війська перейшли радянський кордон.

 

 

Все починалося з грому небесного-

Такого жорстокого, такого нечесного.

Із ненависного, злісного грому,

Який на світанку вигнав із дому.

А небо світле закрили чорні хрести!

Господи, Боже! Якщо ти є, захисти!

Крізь руки у двір гусенята малі…

І кров на травиці…І кров на землі…

І шипить у ставку гаряче залізо.

І полум’я дике шугає над лісом…

І мамо мовчазно-бліді, мов стіна…

І тато поволеньки кажуть: «Війна»

 

«У кожного солдата був перший бій. І цей бій на все життя запам’ятовується. Коли я побачив убитих – і ворогів, і наших бійців, скирти трупів – мені більше не захотілося воювати. Ніколи…» так пише Буковський А.С., учасник війни.

Фронт приближався до Харкова, і місто готувалося до оборони: тисячі харків’ян було відправлено на риття окопів навколо міста; у самому місті споруджувалися барикади та протитанкові «їжаки». А молодь рвалася на фронт.

Сорок перший. Найважчий. Гіркі шляхи відступу. Згарища на місці сіл, чорні руїни там, де зовсім недавно вирувало щасливе життя. Сорок перший. Рік небаченої людської мужності, стійкості.

Під час війни Харків перетворився на арену запеклих боїв: тричі місто захоплювали нацисти, тричі його відбивали радянські війська. Остаточно Харків був звільнений          23 серпня 1943 року. В цей день після кровопролитних боїв наше місто було звільнено від окупантів.

За три страшних роки окупації місто було перетворене в руїни, 40 найбільших заводів були розгромлені, спалені, особливо тоді, коли фашисти відступали в серпні 1943 року. При відступі німці спалили майже всі школи, готелі

Ішли роки, гоїлися рани, зростали воєнні покоління. 70 років тому наш рідний край було звільнено від завойовників. Усе менше залишається учасників Великої Вітчизняної війни. Честь і шана живим! Вічна слава загиблим! Хай не згасає пам'ять про героїв!

 

На узліссі, під горою, в шумі верховіть,

Невмирущому герою пам’ятник стоїть.

 вже давно боїв немає. Тільки наш солдат

У руках своїх тримає вірний автомат.

Рідний край – єдиний в світі – він зберіг живим

І лишився на граніті миру вартовим.

Роти хижої навали встав назавжди він,

Щоб війни повік не знали діти всіх країн.

 

«Відродження міста»

Після війни місто швидко піднімалося з руїн. Воно стрімко зростало, збільшилося його населення. Тепер це місто – мільйонник. Харків відновив свій промисловий і науковий потенціал. Місто Харків сьогодні – друге за значенням місто України, що поступається лише столиці – Києву. Його ще називають першою столицею, тому що Харків був нею у 1919-1934 роках.

Але харків’яни ніколи не забувають тих, хто загинув, захищаючи наше місто.

Як символ всенародної вдячності та пам’яті про тих, хто віддав своє життя за Батьківщину, люди запалили полум’я Вічного вогню. Незгасно пломеніє він дні і ночі на могилах воїнів. Це – вогонь пам’яті живих про загиблих, вогонь пам’яті серця.  Пам'ять – це наша вдячність за мирне життя. І до Вічного вогню в урочисті дні, у будні йдуть сивочолі ветерани, солдатські вдови, їхні діти, онуки та правнуки.

І ми також можемо запалити свій маленький вогник пам’яті, щоб ушанувати героїв хвилиною мовчання. (Діти стають у коло, тримаючи у руках свічки. Учитель запалює їх і оголошує хвилину мовчання, після чого діти задувають свічки. )

 

Більше 80 вулиць Харкова носять ім’я Героя Великої Вітчизняної війни або назви, пов’язані з подіями того часу. Спочатку з’явилися різні армійські назви: Артилерійська, Піхотна, Броньова. А ось перша вулиця на честь безпосереднього учасника бойових дій з’явилася в 50-х роках. Вона носить ім’я генералa армії Миколи Ватутіна.

Харків – славетне місто. Любіть і пишайтеся ним.

 

 

ІV. Підсумок уроку

Ось і перегорнули ми останню сторінку нашого уроку. Молодці! Ви дуже добре слухали на уроці. Отже, давайте підіб’ємо підсумок нашої роботи.

-          Яку подію відсвяткувала Харківщина 23 серпня цього року?

-          Що вас найбільше вразило на сьогоднішньому уроці?

-          Як на рідній землі вшановують героїв Великої Вітчизняної війни?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 



Создан 04 фев 2017