Сайт вчителя початкових класів Кулик Юлії Олександрівни

 

Букварикове свято




 

Сценарій свята у першому класі

2015 рік

 

Мета:  повторити  алфавіт,  закріпити  знання  про  звуки  та  букви.  Виховувати  у  дітей  любов  до  книги,  як  до  джерела  знань,  формувати  інтереси  до  читання.  Переконувати,  що  добросовісне  навчання  в  школі – обов’язок  кожного  громадянина  нашої  Держави.

 

                                                     Хід свята:

Зала  святково  прибрана  повітряними  кульками, квітами, літерами. По центру із букв складено назву свята - «Букварикові іменини»,  

На сцену виходить вчитель

 

Вчитель:

В першім класі урочистий день прощання з букварем

Світить сонце променисто, всіх вітаю вас з цим днем!

 

Здрастуйте, дорогі батьки, гості! Рада вас вітати на нашім урочистім святі! Ось і закінчився перший найважчий навчальний рік і сьогодні ми зібрались, щоб попрощатися з Букварем, першою навчальною книгою. Ми багато працювали, дуже старалися, хвилюємося, але я гадаю, що у нас все вийде.  

        -Ну що, усі  зібралися у залі?   

        - Та  ні,  когось  не  вистачає…                                             

 Вчитель:

Добре, я почну сама дітлахів запрошувати. А ви, шановні гості, зустрічайте їх оплесками.

 

Під музику,співаючи,пританцьовуючи, забігають учні першого класу.

 

Хоч сором’язливою прийшла до школи

Не боялась труднощів ніколи

Вміла вже тоді вона читати

Адже прагнула завжди багато знати.

Щось для всіх вона знайде цікаве,

І сама завжди вона у справах:

Щось придумує: то ліпить, то малює

І до справи доброї згуртує.

Знає, де береза, а де – дуб.

Лиш не любить Поля рибний суп.

 

 

Що це, що це за дитина?

Він неначе та пружина.

В вибивного гарно грає,

В боротьбі всіх перемагає.

Словом, він у нас спортсмен,

Не Ігнат, а супермен.

 

 

Абрамушкіна Влада у нас активістка

А до того ж ще й гарна артистка

Для неї танців забагато не буває

Й чудову пісню завжди заспіває.

 

 

Дуже скромна, ввічлива і чемна

Дівчинка усміхнена й приємна.

Трудиться вона в нас як мурашка

Хоч бува Альбіні часом важко.

Дружать з нею хлопчики й дівчатка,

І у неї завжди все в порядку.

 

 

А Користа Максим – рум’яний, чепурненький

Поїсти любить смачно, тому й не худенький.

Коли в футбола грає, то піт струмком стікає

Але Максимко наш нізащо не програє.

 

 

А Соня Курочка в нас дуже активна,

І вірші читає, і спритна, й спортивна.

Приклади вміє й задачі рішати

Встигає вона ще й у класі прибрати.

 

 

Ця дитина як пушина

Хоч сама, як горошина.

І пухкенька, і кругленька

Але вправна і швиденька.

Не боїться Аліна глибини і висоти

Не страшні їй ні собаки, ні коти.

За себе зуміє завжди постояти,

Не раджу нікому її зачепати!

 

 

 

Він був маленький, як та комашечка,

А працьовитий, неначе мурашечка.

І хоч не все йому удавалося,

 дуже ця дитина старалася.

Наш Назарчик дуже акуратний,

Надійний помічник у мами й тата.

А ще до того – кавалер галантний,

Воду у відрі носить він дівчатам.

 

 

Чудово Яся читає вірші

І розв’язує задачі.

Коли з бісеру плете, нікого не чує й не баче.

А ще дуже любить вона малювати,

І у фойє на перерві стрибати.

На музиці з вчителем гарно співає,

Й бува на уроках «у хмарах літає».

 

 

Наша Вікуся – тендітна й тоненька,

У зошиті буквочки пише дрібненькі.

Кругленькі, маленькі, неначе намисто,

У зошиті в неї охайно і чисто.

Не змарнує ні хвилинки,

Віка – міс Каліграфинка.

 

 

За партою Дані ніяк не сидиться,

Іноді буває, що трішки ліниться.

Тільки він перестане ліниться,

Ним не можна тоді нахвалиться.

 

 

Пісня 1. «Шко-ля-рі!» ( на мотив «Бу-ра-ти-но!»)

До школи радо хто спішить?

Хто старанно уроки вчить?

Хто хоче все на світі знать,

Уміє і читати-писать?

Усі їх завжди пізнають.

Скажіть-но, як цих діток звуть?

Усі: ШКО-ЛЯ-Ри-ки!

Хто радує і тат, і мам?

Хто кожну справу робить сам?

Хто дружно й весело співа,

Родину щастям зігріва?

Усі їх завжди пізнають.

Скажіть-но, як цих діток звуть? Усі: ШКО-ЛЯ-Ри-ки!

 

Вчитель:

Що ж, вітайте! Ось він – наш зірковий перший клас!

Тож надамо слово нашим першокласникам.

 

1- й учень

          Ділі – ділі, дінь – ділень!

          Всім присутнім  – добрий день!

          Дінді – дінді! Вам наказ –

          Не спізнитись в перший клас.

 

2- й учень

          Увага! Увага! Увага! У нас сьогодні свято.

          Приходьте до нас в гості всі: малята, мами й тата.

 

3- й учень

               Ось над містом тихим ранком

        Зайнялась зоря

        В школі свято, славне свято

        Свято Букваря!

 

4- й учень

            В першім класі урочистий

       День прощання з Букварем.

       Пригадай-но, як колись ти

       Був маленьким школярем!

 

5- й учень

           І від дзвінка і до дзвінка

Робота наша нелегка:

Рахуй, пиши, а ще читай,

Учителю відповідай

 

6- й учень

Та все це не лякає нас,

Бо ми старанний перший клас!

У школі нас всього навчать,

І роки весело промчать!

 

7- й учень

          Ми ─ школярі, ми ─ перший клас,

Щасливі дні чекають нас!

 

Вчитель:

А тепер ми пригадаєм, як усе розпочиналось,

Як у школу перший раз ви прийшли у 1 клас.

 

 

Пісня 2. « Пісня першокласника » ( Наталія Май)

 

І куплет
Перший раз у перший клас

Ми йдемо охоче,

Ніжним голосом для нас

Продзвенів дзвіночок.

І сміється в небесах

Сонце, як ніколи,

В мами сльози на очах – |

Я іду до школи.         | (2)

 

Приспів:

А у школі, а у школі

Є веселка кольорова,

І найкраща в цілім світі –

Перша вчителька моя.

А у школі, а у школі

Не сумуєм ми ніколи,

Бо учора - дошкільнята,

А тепер – одна сім'я!

 

ІІ куплет

Прощавайте іграшки,

Гомінкий садочок,

Кличе в класи дітлахів

Золотий дзвіночок.

І сміється в небесах

Сонце, як ніколи,

В мами сльози на очах – |

Я іду до школи.         | (2)

 

Приспів. (2)

 

 

8- й учень

У цьому році в перший раз

Пішов я в школу в перший клас,

І першим в класі з того дня

З’являтись став у школі я.

Дивуються навколо

І друзі, й мама, й тато:

« Чому це ти до школи

Так любиш поспішати?»

Бо хочу, щоб у класі учительку щоразу,

Щоранку і шодня

Стрічав найпершим – я!

 

 

9- й учень

           Я на уроці перший раз, тепер я учениця

           Прийшла учителька до нас, не знаю, як годиться.

           Сидіти треба, чи вставати – поняття я не маю,

           А щоб до дошки попроситись – я руку піднімаю.

          Нам книжки нові роздали, та я ж ще не читаю,

          На непосидьків в нашім класі уваги не звертаю.

          Я на уроці перший раз, тепер я учениця

          І навіть правильно сиджу, хоч дуже не сидиться.

 

 

Пісня 3. « Шкільна пісня » ( Наталія Май)

 

Я прийду дo шкoли, двeрі відчиню,

Рaдіснo зустріну вчитeльку свoю.

В дoбрі її oчі щирo пoдивлюсь

І нічoгo в світі нe бoюсь.

 

Приспів:

Будeм рaзoм рaxувaти

І читaти, і писaти,

У вeсeлі ігри грaти цілий дeнь!

Будeм рaзoм рaxувaти

І читaти, і писaти,

І співaти рaдісниx пісeнь!

 

Вeсeлo у шкoлі вчитись дітвoрі,

Вчитeлькa стрічaє дітoк нa зoрі,

Xoч дaвнo нa скрoняx в нeї сивини,

Нaчe ріднa мaмa нaм вoнa.

 

Приспів. (3)

 

 

    10- й учень

Всіх навчив буквар читати – кухаря і перукаря,

Академік і бухгалтер починали з букваря.

 

11- й учень

Космонавт, поет, біолог, швець, кравець і перукар,

 Кухар, льотчик, археолог, кожен пам’ята буквар.

 

12- й учень

Хто ступив на вірний шлях, не прийде він в край невдах.

Твердо знає це школяр, шлях до світла – наш буквар.

 

 Вчитель:

                 Свято наше вже триває,

                А Букварика немає.

                Тож давайте погукаєм

                 Та із святом привітаєм. 

 

                        Букварику, наш любий друже,

                         На тебе всі чекають дуже.

                          Завітай до нас на свято.

                           Чекають гості  і малята.

 

Буквар             

Милі, любі друзі, я вітаю вас,

Радий бачити усіх вас знов.

Чув, що ви мене хотіли бачити,

Ось тому на свято я й прийшов.

 Літери, літери, вчили їх, діти, ви.

Вчили  читати всі  і склади, й слова.

Книги читаєте, вже багато знаєте,

І у вас у кожного – мудра голова.

 

Вчитель:

Ти, букварику, в нас сьогодні найголовніший. А кому ми повинні рапортувати про те, як навчилися читати і писати?

 

Діти

-         Букварику !

 

1 учень:

-Тоді слухайте мене уважно. До здачі останнього урочистого рапорту букварику стояти струнко!

 

2 учень:

–Шановний Букварику! На свято прощання з тобою зібралися всі

першокласники,  їхні батьки, вчителька та гості!

 

3 учень:

– За час навчання в 1 класі вивчено 33 літери українського алфавіту, що допоможе нам у майбутньому вивчити й інші мови світу.

 

4 учень:

–Оволодівши грамотою, всі стали справжніми учнями!

 

5учень:

– Учнями класу перечитано, недочитано, зачитано до дірок сто художніх книжок!

 

6 учень:

–Списано, переписано, недописано в зошитах багато десятків сторінок!

 

7 учень:

 – Загублено 10 поганих звичок, 17 авторучок, 25 олівців, 3 лінійки, з десяток гумок і 15 hудзиків.

 

8 учень:

– Над важкими задачами «поламано» 6 голів, зламано 4 стільці, 7 замків у портфелях і ранцях!

 

9 учень:

–На території школи розбито одну клумбу, 6 носів, наші коліна і дві шибки.

 

10учень:

–Клас живе цікаво і не збирається зупинятись на досягнутому!

 

Діти  –Рапорт зданий! /всі разом/

 / Під час зачитування останніх пунктів рапорту Буквар починає розгублено кліпати очима, потім опускається на стілець.

Хапається за голову/

 

Буквар:

–Ой! ой! ой! Оце так навчив! Оце дожився! Вас разом з вчителькою директор не візьме до 2 класу.

 

11 учень:

– Букварику, не журися, це ми навмисне тебе насмішили!

 

Буквар:

–Так це не правда?

 

12 учень:

 – Звичайно! А коли й правда, то тільки трішечки. Головна правда в тому, що ти

 нас читати й писати навчив. Хіба цього мало? Усміхнися!

 

Буквар:

–Дякую вам за гарну організацію і порядок!

 

Вчитель:

Ну що ж, любий Букварику, займи почесне місце і послухай нас.

 

Пісня 4. « Мій букварик » ( Наталія Май)

 

Мій буквaрик, мій буквaрик, - він нaйкрaщий друг.

Прoкидaюсь, пoсміxaюсь,  і бeру дo рук.

Буквa "A" - нa зірку сxoжa, буквa "O" - прoстa .

Гaрнo вчитись дoпoмoжe  книжкa зoлoтa!

 

  Зaвдaння прoстe - A, Б, В, Г, Д

  Xтo тaкий буквaрик мaє,  тoй нe прoпaдe!

 

Трeбa всім стaрaннo вчитись, тoй нe прoпaдe! 

Книжкa ця нaйкрaщa в світі, виручить мене.

Буквa "A" - нa зірку сxoжa, буквa "O" - прoстa .

Гaрнo вчитись дoпoмoжe  книжкa зoлoтa!

 

1 учень:

              Перш не вміла я читати, букви у склади складати

              Приголосні і голосні – навіть снилися мені.

              Часом падали сльозинки на букварика сторінку.

 

2 учень:

              Недавно - дуже дивно, здавалося мені:       

              І як писати рівно ці літери трудні?

              І навіть з паличками я впоратись не міг.

              Криві та з карлючками- ну, просто, як на сміх…

              А далі знов рядочок, мов бублик кругле «о»,

              Мені аж серед ночі ввижалося воно.

              Пишу - виходить криво, неначе пада вбік.

             А потім, як на диво, писав, писав і звик.

             Старався я немарно, кривуль ніде нема.

             І ручка пише гарно,  виписує сама.

                І літеру, і кому я гарно напишу.

             І вже батькам додому «Дванадцятки» ношу!

 

 

 

Вчитель:

Дорослі, коли прощаються, і сумне і веселе згадують. А нам сумного не треба. А ось веселе – будь-ласка. Ми для тебе, Букварику, підготували і проведемо веселий урок.

 

Усмішки

 

1)     Мама питає в сина:

-Ну що, тебе викликали на цьому тижні з математики?

- Аякже, аж з рази. – гордо відповів син.

- Які ж оцінки?

- Якщо ще раз викличуть, буде 12.

 

2)    – Чому увесь урок ти, Лідо, пасешся в зошиті сусіда?

-         Перевіряю я Семена, чи вірно він списав у мене?

 

3)    Учитель каже: - Розв’яжи вираз:

Я мав, Павлусю, 10 слив.

Із них я дав тобі 4. А скільки ще собі лишив?

-         Я хлопець чесний і правдивий,- на те відповідав Павлусь.

Чи ви ж мені давали сливи? Мабуть, це іншому комусь.

 

4)    Додому 6-річна доня прийшла із школи 1 раз.

-         Яка ж учителька у вас? – татусь школярочку пита.

-         Ой, нічогісінько не знає, бо все розпитувала нас.

 

5)    Веселий, як ніколи, Валентин іде зі школи

В хаті батьку став казати:

-         Порадій за мене ти, я єдиний в класі, тато, вірно зміг відповісти.

Потрудився я немало, я чекав цього давно.

-         А про що ж тебе питали?

-         Хто із нас розбив вікно?

 

6)    – Марійко, ти чому так швидко їси шоколад, ти що забула, що в тебе є менша сестричка?

-         Я не забула, тому і поспішаю.  

 

Вчитель:

Ще любим гарно танцювати,

Бо в світі стільки є краси,

Щоб світ у танцях передати,

і людям, щоб красу нести!

 

                                         Танок дівчаток

 

                                ( Заходить Двійка) – під музику

Двійка:

А що це ви тут всі зібралися? Чому мене ніхто не запросив? Я – цариця двійок. Хто буде зі мною дружити, того я буду любити. А я хочу всіх любити. У мене повний портфель двійок. Подарую, нагороджу. Що, ніхто не хоче?

Не зрозуміла. Як же це так? Ніхто не хоче двійок? Невже ніхто не хоче зі мною дружити?

 

Вчитель:

Двійко, як бачиш, у нас дітки все знають, багато чого вміють і з двійками не хочуть дружити. Так що в тебе нічого не вийде.

 

Двійка:

Ха – ха – ха! Я не вірю вам.

 

Вчитель:

І даремно. Ми не тільки букви знаємо, а ще й читаємо, пишемо, розв’язуємо приклади і задачі, малюємо, співаємо, танцюємо.

 

Двійка:

Такі маленькі і все це вмієте? Не вірю! Доведіть!

 

Вчитель:

Послухай! Давайте зробимо невеличку веселу перерву, трохи відпочинемо і ти все побачиш на власні очі.

                                                        Сценка:

Вчитель:

Произошла история недавно и давно,

история занятная, каких полным – полно.

Это шутка – в ней намёк, если вдуматься – урок.

Вы на нас не обижайтесь, вникнуть в тему постарайтесь.

 

(Заходят главные герои, занимают свои места. Папа сидит на стуле и читает газету. За столиком сидит мама и расматривает журнал мод. Дочка сидит на коврике и играет грушками. Звонит телефон и мама берёт трубку.)

 

Мама:

-Здравствуй, Любочка, подружка,

Ты давно мне не звонишь.

Может быть сегодня в гости на минутку забежишь?

 

-Много дел? Да, немало уж домашних всех хлопот,

Надо   ужин приготовить, постирать, сварить компот.

 

( Подходит дочка )

 

Дочка:

-Мама, мама, надоело мне играть, можешь сказку почитать?

 

Мама:

-Подожди ты, не гуди, ты лучше к папе подойди.( машет на папу)

 

-Что , ты кофточку купила? Говориш, красивый цвет?

Рюшки, бантики, оборки – замечательно, слов нет.

 

-Да, каблук такой высокий, сможешь ты такой носить?

Ах, как хочется мне тоже эти туфельки купить.

 

Дочка:

-Мама, мама, скучно мне стоять

Может мне с тобою вместе в куклы поиграть?

 

Мама:

-Ах, мне некогда, дочурка, побежала я стирать,

Он сидит на кресле папа, попроси его играть. ( под музыку мама уходит)

 

( Дочка подходит к папе)

 

Дочка:

-Папа, папа, папа, не читай, лучше в мячик поиграй!

Я тебя прошу давно, отведи меня в кино.

 

Папа:  

-Это всё потом. Ты сходи, да погуляй,

Мне же надо очень срочно всю рекламу дочитать.

И футбол сегодня будет, я болею за «Спартака»,

мы и в куклы поиграем завтра вечером, пока.

А гулять сегодня, кстати, попроси сестрёнку Катю.

 

( под музыку мама уходит, а заходит Катя.)

 

Дочка:

-Катя, ты сегодня сможешь белку мне нарисовать,

Или катер будем в ванной мы сегодня запускать?

 

Катя:

-Скажешь тоже, мне сегодня в институте надо быть,

Скоро лекция начнётся, мне пора уж выходить.

А вчера знакомый Славка пригласил меня в кино

Ни минуточки свободной, всё расписано давно.

 

( под музыку Катя уходит, дочка садится на коврик.)

Дочка:

-Что же делать мне одной?

 

Вчитель:

-Не сидится, не лежится, не гуляется всё ей.

Мама, папа и сестрёнка, вы послушайте ребёнка,

Вы рисуйте, почитайте, в куклы с ней вы поиграйте.

Подрастёт малышка, может, вам когда-нибудь поможет!

 

 

Двійка:

Я взагалі в шоці! Які ви талановиті, розумні. Останній раз питаю, останній шанс даю. Хто буде зі мною дружити?

 

Вчитель:

Як бачиш – ніхто.

 

Двійка:

Як - ніхто? Невже ніхто не хоче зі мною дружити? Я прийду до вас в щоденники. Я розфарбую ваші щоденники червоним кольором.

 

Вчитель:

-         Діти, ви будете чекати її?

-         А батьки?

-         Як бачиш, нічого в тебе не вийде, тому що знання в дітей міцні і глибокі, перед ними відкриваються дороги широкі. А двійкам оголошуємо війну. Діти, давайте проженемо її звідси. Іди геть! (Двійка виходить)

-         Молодці, діти, з двійками вам точно не по путі. Адже ви розумні і талановиті.

 

Буквар:

          Рік швидко пролетів,

          Ви підросли і помужніли.

          Тепер вже знаєте багато

          Та гарно вмієте читати.

          А ще я хочу вас в останнє

          Задати ось такі питання.

          Щоб знати, а чи можна вас

          Перевести у другий клас?

1. Скільки літер в українському алфавіті? (33)

2. Яка літера стоїть перша? (А) Остання? (Я)

3. А як називається наше село? ( Гороховатка)

 

Букварик:

- Молодці! Можна перевести вас до другого класу.

- Дітки, а хто, крім мене, вам допомагав вчитись?

 

Учні:

 Вчитель і батьки.

 

Учитель:

-Добре, зараз перевіримо, чи готові ваші батьки іти до другого класу.

Сказати одним словом:

1. Головне місто України. (Столиця)

2. Що в Русалочці є замість ніг? (хвіст)

3. Підземна змія. (Метро)

4. Колір волосся у Білосніжки. (Чорний)

5. Яка тварина все життя стоїть на ногах? (Слон)

6. Ким працювала Несміяна? (Царівною)

7. Мерзла вода. (Лід)

8. Повар на судні. (Кок)

 

Пісня 5. « Я - школярка » ( Наталія Май)

 

Я крокую по стежині,
Бо школярка я віднині,
І сміються в небі синім промінці.
                                                       Я весела і завзята,
Бо сьогодні в мене свято
І тримаю я портфелик у руці!
 
Приспів:
Сонечко у небі,       |
Усмішки довкола,      |
Нам навчатись треба - |
Ми йдемо до школи!    | (2)
 
Я крокую по стежині,
А у серці пісня лине
І веселка кольорова розцвітає.
                                                  В небі сонечко сміється,
А від щастя б'ється серце -
То мелодія дитинства золота.
 
Приспів. (2)
 

Буквар:

Діти як добре у вас на святі! Я радий, що це свято на мою честь. Я полюбив вас і пишаюся вами. Але настав час нам прощатися.  

Нові книжки тепер вивчайте,

А мене не забувайте.

До побачення, прощайте!

 

Діти:

Прощавай, Букварику!   

 

Учитель: Від першого вересня і до сьогоднішнього дня з вами були і ваші найдорожчі люди - мама, тато, бабусі , дідусі. Вони будуть разом з вами ще багато шкільних років і все життя. Побажаємо їм щастя і наснаги.

 

1- й учень

            Ми зібралися сьогодні

            Тут на цьому святі.

            Щоб подякувать рідненьким

            Нашим мамам й татам.

 

2- й учень

 

          Ми до батьків сказати хочем слово

          І привітати хочем від душі.

          Подарувати пісню вам чудову,

          Найкращі прочитати вам вірші.

 

3- й учень

            Матусю рідненька, найкраща, єдина,

Щоб ти не хилилась ніколи в журбі,

І сонце, і зорі, і даль журавлину,

Твій любий синочок дарує тобі!

 

4- й учень

            В мене вдома є підмога.

            Труднощів я не боюсь,

            Бо зі мною допомога:

            Мама й рідний мій татусь.

 

5- й учень

            Цілий рік трудились вранці, несли портфелі  наші й ранці.

            Із мамами уроки вчили, малювали і ліпили.

 

6- й учень

            І бабусь, і мам, і тат теж читати ми навчали

            І вони за хвилину по 200 слів читали.

 

7- й учень

          Ми любимо вас – мами й тата, бажаємо здоровячка багато.

          Ми хочемо, щоб ви завжди раділи

          І щоб в житті ніколи не хворіли.

 

8- й учень

          Любі наші, ми вам обіцяємо:

          Учитись, дружити, гарні оцінки додому носити.

          Щоб дарувати радість вам

          Любесеньким нашим батькам.

 

 

9- й учень

          За те, що раненько вставали,

          За те, що до школи водили,

          За те, що втоми ніколи не знали

          Всі. Спасибі! Спасибі! Спасибі!

 

Пісня 6. « Цьом, цьом мамо. » ( Наталія Май)

 

Цьом-цьом, мама,

Цьом-цьом, тато,

Цьом, бабусенько моя!

Ми прийшли до вас на свято,

Вас вітаю щиро я!

 

Цьом-цьом, братик

І сестричка,

Цьом, уся моя рідня!

Ми прийшли до вас на свято,

Вас вітаю щиро я!

 

Цьом-цьом, сонечко

І небо,

Цьом, великі і малі,

Цьом усім, бо так чудово

Жити разом на землі!

 

Вчитель:

          Є кмітливі й дуже мудрі, чуйні є, є і байдужі.

          Танцюристи є й музики, є спортсмени і базіки.

          Є плаксиві й веселенькі, галасливі і тихенькі.

          Є гарненькі, чепурненькі, є рухливі й повільненькі.

          Є завзяті і пасивні, нетерплячі і активні,

          Артистичні і співучі – отакі у мене учні.

          Де я кращих ще знайду? Через те я їх люблю.

 

Тож смійтесь, радійте, щасливо живіть.

І щирі бажання від мене прийміть.

На кожний день тижня побажання різні!

 

-         Хай все більше людей любить вас!   Всі. Раз!

-         Не зазнавайтесь лише, як бува!         Всі.  Два!

-         Щоб у гору ви йшли – не згори!        Всі.  Три!

-         Щоб не стали героєм сатири!             Всі.  Чотири!

-         Щоб частіше в гостях вам бувать!     Всі.  П’ять!

-         Щоб ви скрізь були бажаний гість!   Всі.   Шість!

-         Щоб добро ми робили всім!               Всі.    Сім!

Вчитель:

Отакі вони смішні, і усі вони мої!

 

Танок учнів « Дружба »

 Вчитель:

Прощання — це, мабуть, завжди сумно, залишається щось зна­йоме, рідне, миле, легке. А попере­ду — невідоме, незнайоме, нові від­криття, нові знання, нові друзі. Наше прощання з Букварем також сумним не буде, бо це — святкування перших досягнень у навчанні, а попереду у вас багато шкільних років, цікавих уро­ків. Але в житті кожної людини най­кращим і найпам'ятнішим завжди за­лишається перший клас.

І на згадку про наше свято я хочу вру­чити нашим першокласникам ди­пломи.

 

Вручення дипломів.

  Вам, шановнії батьки,

 «Спасибі» хочу я сказати.

 За допомогу у навчанні,

 Старанність, витримку, любов.

 За те, що вчились рахувати,

 Старанно букви всі писати

 Та гарно-гарно малювати.

 Це перший крок!

 Попереду ще одинадцять років

 Отож навчайтеся, батьки,

 І кожен день робіть уроки!

Дорогі діти! Шановні гості! Наше свято добігає свого завершення. Ми щиро вдячні тим, хто завітав на наші перші жнива. Сподіваюсь, що зібрані зернятка знань про­ростуть рясним урожаєм у май­бутньому, а тепло сьогоднішнього свята залишиться в серцях наших дітей — назавжди!




Создан 04 фев 2017