Сайт вчителя початкових класів Кулик Юлії Олександрівни

 

Посвята в читачі




 

Посвята в читачі

 

Бібліотекар. Добрий день, дорогі друзі! Я дуже рада зустрічі з вами! Сьогодні ви завітали до шкільної бібліотеки. А що таке бібліотека? Так, це приміщення, де зберігаються книги. Книги з бібліотеки можна брати додому, прочитати і по­вернути назад. Книги можна тримати два тижні, повертати книги потрібно вчасно. А ще є книги, яких у бібліотеці один примірник. Такі книги чи­тають у читальному залі бібліотеки. В читальному залі завжди повинно бути тихо.

Діти, сьогодні ви познайомитеся із мешканця­ми цього дивовижного королівства. Давайте поду­маємо, як можна назвати наше королівство: . - «Королівство кривих дзеркал»;

-      «Королівство Кощія Безсмертного»;

-      «Підводне королівство Нептуна»

-     чи «Книжкове королівство».

Так, бібліотека - це справді Книжкове ко­ролівство, в якому живуть різні книги і різні ге­рої. З багатьма героями ви уже знайомі - Куроч­кою Рябою, Колобком, Паном Коцьким, Черво­ною Шапочкою, а також ... (стук у двері. Вхо­дить Буратіно).

Буратіно. Мене ви теж знаєте. Я - Буратіно! Прийшов привітати вас. Сьогодні ви станете чита­чами шкільної бібліотеки. Для вас відкриються двері в чудовий світ «Книжкового королівства».

Бібліотекар. Що ж то за королівство, в якому немає королеви? Діти, а чи хочете ви познайоми­тися із Королевою Книг?

Діти. Хочемо!

(Тиха мелодія. З'являється Королева Книг.)

Королева Книг. О, мої маленькі друзі! Я дуже рада зустрічі з вами! Я - Королева Книг, а це - моє королівство. Ви хочете стати читачами мого королівства?

Діти. Так!

Королева. Тоді вирушаємо в путь! Я познайом­лю вас із мешканцями свого королівства. А щоб не заблукати в широких коридорах мого ко­ролівства, ви повинні назвати пароль, або чарівне слово. Нехай цим чарівним словом будуть відгад­ки на наші загадки.

Не думає, не гадає, а інших навчає. Не сорочка, а зшита; Не кущ, а з листочками, Не людина, а говорить.

Дуже я потрібна всім -

І дорослим, і малим,

Всіх я розуму учу,

А сама завжди мовчу.

Завжди можу стать в пригоді, Моїх порад вам не злічить. І кажуть про мене в народі: «Мовчить, а сто дурнів навчить».

Бібліотекар. Ви відгадали загадки Королеви те Буратіно і настав час познайомити вас із меш­канцями Книжкового Королівства.

(Звучить мелодія. Стук у двері).

А хто це так стукає? Зараз подивлюся.

Листоноша. Вам лист!

Бібліотекар. А хто ж це надіслав? Зараз дізнаємось. Хтось із мешканців Книжкового ко­ролівства хоче привітати вас, любі першокласни­ки, із посвяченням у читачі. Цікаво, хто це?

Лист. Добрий день, діточки!

(Ой, який жах, хто ж це так безграмотно пише ).

Надсилаю вам листа з порадами, що робити, щоб стати «гарним» читачем.

(Це дуже добре отримати гарну пораду, а любите, коли вас хвалять за гарний вчинок ні. роботу, або за гарну оцінку?)

Ось мої поради для вас!

Прокидайтеся вранці якомога пізніше, тоді ви обов'язково запізнитеся на уроки.

(Діти, невже ви виконаєте цю пораду? Вона жахлива ).

Портфель ще звечора готуй. (Це справжня і ду­же гарна порада).

Спочатку поклади туди підручники, до них до­лий відро води!!! (Та хто ж це навчає вас непра­вильних вчинків? ).

Ні, діти! Ні! Ми з вами знаємо, що книги і зо­шити - наші друзі і помічники. А хіба можна тау. поводитися з друзями?

Діти. Ні!

Бібліотекар. Ось і підпис «Цілую! Ваша найкра­ща подруга Шапокляк!»

Шановна королево! Ви не бійтеся за своїх підданих. Ці діти ніколи не скривдять книги, бо вони люблять читати і знають правила поводжен­ня з книгою.

Любі першокласники, розкажіть ці правила нашій Королеві.

(Діти розповідають правила).

Бібліотекар. Молодці першокласники! Ви добре пам'ятаєте правила. А що буває з книгами, якщо цих правил не дотримуватися?

Буратіно. Можна я розповім прикру пригоду, яка сталася з однією нашою книгою. Це дуже сумна історія.

 

Книжка скаржилась Мар 'яні: Я у тебе не в пошані. Звідкіля це на мені Плями сині та масні?

Подивися, ось сторінка: Намальована хатинка. Під хатинкою маля І написано: «Це я». А за дві сторінки далі - Різні звірі небувалі: Сині, жовті та рябі, Що й не снилися тобі.

Люди кажуть: «Ой, чия ти? Як тепер тебе читати? Скільки ми читали книг, А не бачили таких». Бібліотекар. Це дуже сумна історія, але я за­певняю, що діти першого класу ніколи не скрив­дять наших книг, бо вони люблять читати, знають багато казок.

Любі першокласники, давайте покажемо нашій Королеві й Буратінові, що ви уважні читачі. Зараз проведемо невеличку вікторину. Я буду зачитува­ти уривки з казок, а ви повинні відгадати назву казки.

«Ой, а гарний який! І ріжки є, і хвостик. Моло­дець, діду! Гарного бичка зробив

(«Солом'яний бичок»)

«Прибігли мишенята, дивляться не нахвалять­ся: - От так півник! От так молодець! Треба тепер тісто замісити та пироги спекти».

( «Колосок» )

«А він лежав, лежав на вікні, а тоді з вікна на призьбу, а з призьби та на землю в двір, а з дво­ру, та за ворота, та й побіг, покотився дорогою».

( «Колобок»)

«Лисичка до глечика, голова не влазить. Вона туди, вона сюди, то попробує лапкою, то понюхає - нічого не виходить».

(«Лисичка і Журавель»)

«Чуємо, чуємо, - та не материн це голосок. Наша матінка співає тонесеньким голоском».( «Вовк та козенята» )

«Іван-Царенко як стрільне - загула стріла ні високо, ні низько, та й упала в болоті».

(«Царівна жаба»)

«Вони взяли її тихенько, принесли додому, зро­били їй гніздечко, обклали її пір'ячком і посади­ли туди качечку».

(«Кривенька качечка»)

 «Увечері стомлена від роботи, вона лягала спа­ти не в постіль, а долі, поряд із пічкою, на попелі. І тому, що була вона в попелі, в пилюці, брудна, сестри прозвали її...

 

 

( «Попелюшкою» )

«Ото Івасик, як підріс трошки, став просити батька: «Зробіть мені, тату, човник та весельце».

( «Івасик-Телесик» )

Бібліотекар. Молодці, ви уважні читачі. А за- раз перегляньте уривок казочки у виконанні дра­матичного гуртка і назвіть цю казку.

(Уривок з казки «Червона шапочка»).

 

Бібліотекар. Шановна Королево, ці учні заслу­говують на те, щоб вони стали читачами нашої бібліотеки. (Чується стук).

Бібліотекар. Невже це повернулася Шапокляк? Та ні. Це нам надійшли телеграми. (Діти відгаду­ють автора телеграм).

       телеграма.

Надсилаю телеграму і дуже вас благаю: заспо­койте діда й бабу, нехай вони не плачуть. Знесу я їм яєчко не просте, а золоте.

(«Курочка Ряба»)

      телеграма.

Терміново! Терміново! Котику-братику! Несе ме­не Лиска по камінному мосту - на своєму хвосту! Порятуй мене!

(«Котик і Півник»)

      телеграма.

Надсилаю телеграму і усіх вас благаю: знайдіть мій кришталевий черевичок!

( «Попелюшка» )

      телеграма.

Чемних діток я вітаю, забіяк попереджаю: слухайтесь, бо буде так: як ущипну, буде знак.

( «Коза Дереза» )

 

Бібліотекар. А зараз ми пограємось, з'ясуємо, чи вмієте ви складати вірші.

Діти, звісно, вчаться в ... (школі), А комбайн працює в ... (полі). Ми лікуємось в ... (лікарні), А стрижемось в ... (перукарні). Ліки ми берем в ... (аптеці), А книжки в ... (бібліотеці).

Королева. Молодці! Ви дуже розумні, кмітливі і добрі діти. Ви мені сподобалися. І тому я надаю вам право користуватися книгами з мого Книжко­вого королівства, а для цього посвячую вас у чи­тачі.

(Звучить святкова мелодія. Королева книг вру­чає учням посвідчення читача)

 

Бібліотекар. Ось ви і стали справжніми читача­ми шкільної бібліотеки. Ласкаво запрошуємо вас у чарівний світ книги. Вчіться діти! і 



Создан 02 фев 2017