Сайт вчителя початкових класів Кулик Юлії Олександрівни

 

Розвиток логічного мислення на уроках читання




Розвиток логічного мислення учнів на уроках української мови та читання - важлива складова формування творчих здібностей особистості молодшого школяра

 

 

 

ЗМІСТ

 

Технологія розвитку логічного мислення молодших школярів на уроках української мови та читання.

 

Розробки уроків.

 

"Духовне життя дитини повноцінне тоді, коли вона живе в світі гри, казки, музики, фантазії, творчості. Без цього всього - вона засушена квітка".

 

В.О.Сухомлинський

 

"Найважливіше завдання цивілізації - навчити людину мислити".

 

Т.Едісон

 

Сучасне життя - це практично безперервний потік інформації, причому в більшості випадків невпорядкованої, хаотичної. Людина має не лише сприймати її, але й певним чином систематизовувати. Така сама вимога висувається й до мислення - воно мусить бути логічним, оскільки без належного обгрунтування ті чи інші думки не будуть достатньо переконливими для оточуючих. Здатність задовольнити всі ці вимоги є результатом тривалої наполегливої праці, що має починатися ще зі шкільних років. Тому завдання школи, вчителя саме полягає в тому, щоб навчити дітей змістовно, граматично правильно і стилістично вправно висловлювати свої думки в усній та писемній формах, чітко і переконливо, обгрунтовувати своє бачення питання, розвивати основні навички мислення, виробляти власне розуміння життя та ставлення до нього.

 

Над цією проблемою я працюю останнім часом і переконана в тому, що потрібно постійно збагачувати словниковий запас й удосконалювати граматичний лад усного і писемного мовлення школярів, виробляти вміння зв'язно висловлюватись, розвивати етику мовленевого спілкування; вчити учнів контролювати правильність і доцільність своїх висловлювань, розвивати важливі мислительні вміння: спостерігати явища і факти, виділяти їх ознаки (істотні і неістотні), порівнювати (знаходити схоже і відмінне), абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, встановлювати причиново-наслідкові зв'язки, робити самостійні висновки; сприяти розвитку комунікативних умінь та навичок учнів.

 

У своїй роботі над цією проблемою намагаюся обирати такі форми і методи, які зрозумілі, доступні дітям певного віку, викликають зацікавленність та бажання працювати, проявляти свої вміння, здібності.

 

Працюю над розвитком логічного мислення на кожному уроці: з цією метою в побудову урока обов'язково включаю спеціальні вправи на формування умінь і навичок розумової праці: планування роботи, пошуку раціональних шляхів її виконання, критичного оцінювання результатів.

 

Співпрацю з учнями свого класу організовую з дотриманням таких вимог:

 

На уроці кожна дитина має якомога більше говорити;

 

Вчитель має показувати кожному учневі, що він його зрозумів;

 

Діти мають вчитися аргументувати свої версії та робити логічні висновки.

 

Виходячи з того, що найголовнішим завданням початкової школи є навчити дітей вчитися, а це неможливо без уміння читати і працювати з книжкою, тому я на уроках читання, виходячи із завдань словникової роботи, пропоную дітям такі вправи:

 

1. Прочитайте колонки слів, знайдіть пари близьких за значенням:

 

огорожа брама тин вогнище

 

багаття хата дім мотив

 

будинок паркан наспів веселити

 

ворота радувати бути халупа

 

мелодія існувати живопліт частокіл

 

2. Прочитайте слово. З яких слів воно утворилося?

 

Електростанція, хлібозавод, книгодрукарня, хлібород, білокора (берза).

 

3. Серед слів знайдіть прикметник (іншу частину мови).

 

Яке слово сховалося у цьому прикметнику? (пухнастий, морозний). У дієслові? (прочитай, напиши).

 

4. Прочитайте найдовше слово (завдання сильнішим учням); найкоротше слово (завдання для слабших). Визначте, скільки в ньому складів?

 

5. Прочитайте слова. Чи є серед них слова з різною кількістю звуків? Знайдіть слова, у яких є букви, що позначають два звуки.

 

Апельсин, дуб, цінний, якір, хвиля, літо, вересень, їжак, зимонька.

 

6. Читання деформованих слів. Вилучення зайвого. Пояснення лексичного значення.

 

Нийніж, каласвий, лийми, монли, розичдобвийли. (зайве лимон - фрукт).

 

СЛОВА: ніжний, ласкавий, милий,

 

доброзичливий - слова-синоніми.

 

7. Читання з наростанням швидкості.

 

8. Читання таблиць-пірамід для розширення кута зору, для розширення поля читання. (Таке завдання я пропоную на картах, робота в парах)

 

жив ум

 

князь жаль

 

начебто дорого

 

територія тішатися

 

домислитися князювання

 

засновано бездонна

 

літопис письмо

 

собор дуже

 

хан як

 

Завдання такого типу формують в учнів свідоме, правильне, виразне читання з відповідною для кожного віку швидкістю. Вправи допомагають учням чітко розуміти лексичне значення і бачити ціле слово, а згодом - словосполучення, смислову фразу, речення.

 

Так, у 3 класу, при вивченні теми "Школа Володимира Великого" - урок читання, пропоную слідуючі вправи на підвищення швидкості читання, осмислення прочитаного і розвитку мислення.

 

Гра "Незвична математика"

 

Виконайте дії і прочитайте утворений результат.

 

Кни - и + яма - ма + зь = ... (КНЯЗЬ)

 

Вона - на + лод + ила - ла + мир = ... (ВОЛОДИМИР)

 

Ве + лист - ст + кий = ... (ВЕЛИКИЙ)

 

Читання тексту з дошки

 

Прочитайте текст, роз'єднуючи слова. З нього ви дізнаєтесь про князя Володимира Великого.

 

ЗакнязяВолодимираВеликогоукраїнськадержава-буладужевелика. КнязьмешкавуКиєві.

 

ВолодимирВеликийбудувавцеркви, закладавшколи, допомагавбідним.

 

Бувсуворийдлялихих, алелагіднийдлядобрих.

 

ЗайогокнязюваннянашнародприйнявХристовувіру.

 

Мовно-логічне завдання

 

З'єднайте слова так, щоб вийшов вислів Володимира Великого. Як ви його розумієте?

 

Краса воїнові читання книжок.

 

кораблеві зброя,

 

праведникові вітрила,

 

В.О. Сухомлинський радив учителям початкових класів: "Навчити усіх дітей читати так, щоб вони вміли читаючи думати і думаючи читати".

 

Щоб досягли такого рівня читання всі учні, їм потрібно навчитися аналізувати текст, тобто осмислювати його ідею, ставлення автора до того, про що він пише, висловлювати свою оцінку щодо прочитаного. Тому основним прийомом роботи над художнім твором, яким я користуюсь на уроках читання, є багаторазове звертання до тексту, перечутування його кожен раз з новим завданням.

 

Вибіркове читання має місце на всіх етапах уроку:

 

під час бесіди за змістом;

 

в ході складання характеристики дійових осіб;

 

складання словесних малюнків;

 

порівняння фактів на початку твору і в кінці;

 

під час обговорення ілюстрацій; прислів'їв до тексті;

 

під час підготовки до переказу;

 

озвучування кадрів складеного за змістом прочитаного діафільму.

 

Така організація роботи над текстом вчить дітей свідомо сприймати прочитане.

 

У своїй роботі я використовую такі завдання:

 

- Самопостановка запитань у процесі читання з метою осмислення прочитаного.

 

Така вправа формує пізнавальну самостійність, визначення причиново-наслідкових зв'язків, заставляє дітей логічно мислити.

 

Аналіз художнього твору я пропоную після емоційного первинного сприйняття тексту. Спираючись на безпосереднє розуміння змісту, подальша робота поглиблює і коригує думки дітей щодо прочитаного.

 

В своїй роботі після першого читання залежно від літературного твору, його жанру, теми, складності, практикую завдання, які розкривають емоціний вплив твору на учнів. Ставлю такі запитання:

 

Які почуття виникли під час слухання оповідання?

 

Що вас вразило?

 

Що найбільше сподобалося (не сподобалося)?

 

До яких вчинків, дій спонукає це оповідання?

 

Під час виконання завдань, які вимагають роздумів, я створюю мовну ситуацію, спонукаю учнів до висловлювання. У процесі аналізу діти проходять довгий шлях пошуку, сперечаються, відстоюють свою точку зору, вчаться розуміти інших людей.

 

Під час визначення головної думки твору, пропоную слідуючі завдання:

 

Читання, поділ на частини, складання плану.

 

Добір заголовків. (Такі розумові операції вчать бачити суттєве у змісті певного уривка чи оповідання).

 

Читання за готовим планом, поділ на частини.

 

Читання зі скороченням тексту. (При цьому діти випускають речення і слова, без яких зміст оповідання залишається зрозумілим. Це є підготовкою до стислого переказу).

 

Читання, складання сценарію діафільму.

 

Знаходження речення чи уривка, які виражають головну думку оповідання.

 

Читання назви оповідання. Співвіднесення її з головною думкою твору:

 

добір свого заголовка;

 

вибір заголовка із запропонованих прислів'їв (інших заголовків);

 

пояснення заголовка тексту.

 

Пошук слів з найбільшим смисловим навантаженням в окреми уривках та в цілому тексті.

 

Під час виконання таких завдань учні оволодівають розумовими прийомами абстрагування, порівняння, узагальнення.

 

При роботі над текстом я пропоную вправи на формування суджень.

 

Зіставлення і порівняння вчинків дійових осіб.

 

Складання характеристики дійової особи за допомогою опорних слів і без нитх. Складання характеристики героя на основі аналогічної характеристики.

 

Знаходження слів, словосполучень для змалювання усного портрета.

 

Складання порівняльної характеристики дійових осіб.

 

Знаходження і читання речень, які передають хвилювання, тривожність, радість, злість і т.д.

 

Читання найкрасивішого місця в оповідання чи вірші (найсмішнішого, найнапружнішого моментів і т.д.).

 

Вправи, завдання такого характеру вчать дитину висловлювати своє ставлення до прочитаного, оцінювати вчинки дійових осіб, виявляти мотиви їхньої поведінки, зіставляти вчинки персонажів, вчать дитину вибирати правильний вихід з тієї чи іншої ситуації. При цьому, діти, оцінюючи інших, вчаться оцінювати й себе, а також, у них виробляється уміння жити серед людей, удосконалюючи навички спілкування. Такі завдання формують моральну свідомість особистості.

 

В своїй роботі значну увагу приділяю вивченню прислів'їв та приказок. Це зумовлено тим, що це живий приклад дивовижної спостережливості і яскравого обдарування українців, уміння узагальнювати ці спостереження в етичній і водночас яскравій формі. Враховуючи це, пропоную учням майже на кожному уроці читання та української мови пояснити значення, розкрити зміст одного-двох прислів'їв.

 

Наприклад, при аналізі змісту прислів'я "Життя наше, як павутина" діти дали слідуючи пояснення:

 

- Як павучок обережно йде попавутинці, так і людина повинна бути обережною в житті.

 

- Іноді людина так заплутається в своїх справах, вчинках, як павук у павутині.

 

- Життя людини може несподівано обірватися, як ниточка у павутині.

 

Це дає дітям змогу зрозуміти зміст вислову, пояснити і встановити причиново-наслідкові зв'язки, розширити словниковий запас, вчить їх аналізувати ситуацію.

 

У своїй роботі я нмагаюся процес навчання та виховання пов'язати з формуванням та розвитком логічного, творчого мислення.

 

З метою активізації пізнавальної діяльності дітей, пробудження в них зацікавленості до матеріалу, використовую слідуючі завдання на уроках розвитку зв'язного мовлення.

 

"Ланцюжок слів". Я пропоную дітям скласти довгий поїзд зі слів, кожне слово повинно "тягнути" за собою наступне. Для заохочення учнів це завдання пропонується для кожного ряду. В кого найдовший ланцюжок - той і переміг.

 

Зима - снігова, холодна - сніг, вітер - північний, міцний, сильний - людина - розумна, смілива, радісна - день, вчинок - гарний, добрий.

 

"Казкові вітражі". Це завдання полягає в тому, що дитина повинна пригадати всіх дійових осіб конкретної казки і з'єднати знайомі персонажі з різних казок та придумати свою нову казку. Пригоди героїв переплітаються і виникає нова казка.

 

Цікаво складати казку, використовуючи морфологічний ящик. Можна вибрати одразу всіх героїв і місце дії і з'єднати в один сюжет. А можан вибрати по ходу складання казки, ніби спускаючись сходами.

 

Як домашнє завдання, це завдання допомагає підвищити творчі здібності кожної дитини, вчить фантазувати, творчо мислити, розвиває мовлення. Пропоную учням намалювати ілюстрації до нової казки, до тих місць, які найбільше сподобалися, запам'яталися, вразили їх уяву.

 

Цікавими є завдання на знайомство з протиріччями. Пропоную гру "Добре-погано". Одна група дітей знаходить в об'єкті "ЗИМА" позитивні риси, а інша - негативні.

 

+

 

Сніг - можна грати в сніжки, кататися на санчатах.

 

Можна ліпити снігову бабу.

 

Є можливість кататися на ковзанах, грати в хокей.

 

-

 

Руки взимку під час гри мерзнуть, стають мокрими.

 

Старші діти розіб'ють поробку.

 

Можна під час гри розбити носа, зламати клюшку.

 

Такі вправи вчать дітей бачити як позитивні, так і негативні сторони явищ, застерігають їх від негативних проявів, вчать прогнозувати і передбачати наслідки життєвих ситуацій.

 

Привертає увагу учнів, зацікавлює дидактична гра "Кола на воді". Діти вибирають довільне слово. Воно записується на дошці стовпчиком. На ці букви добираються нові слова, до слів - речення. На основі отриманих результатів складають оповідання, казку,веселу історію, вірш.

 

С - сніжок - настав ранок, прокинулась сніжинка;

 

Т - танок - закружляла у веселому танку;

 

І - іней - іней вкрив усе навкруги;

 

Н - небо - небо посилало сонячне проміння;

 

А - акація - сніжинка сіла на акацію перепочити.

 

Такі вправи розвивають мовлення, допомагають в написанні яскравих оповідань про навколишній світ, вчать фантазувати, розвивають уяву.

 

Я вважаю, що педагогічний пошук учителя-практика має завжди спиратися на досягнення сучасних навчальних технологй, спрямованих на розвиток творчих сил, здібностей та нахилів особистості.

 

Головним у навчальному процесі стає переорієнтація з пасивних форм навчання активну творчу працю як учнів, так і вчителів, а це неможливо зробити без розвитку логічного мислення дітей.

 

З практики знаю, що найефективнішими є ті утоки, на яких використовую різноманітні форми роботи, збагачую їх знахідками своїх творчих шукань.

 

Срібна ниточка між берегами

 

Мета: Довести вихованцям, що бабусь та дідусів не можна не

 

любити; виховувати повагу та шанобливе ставлення

 

до найстаріших членів родини.

 

Ранок проводиться в святково прибраному класі. На передньому плані - виставлені півколом столи. На задньому - лавки для гостей. На столах - скатертини, глечатка з гілочками ялинки, вироби бабусь. Спереду столів сидять внучата, позаду - їхні бабусі та дідусі.

 

На середину класу виходять п'ятеро дітей, троє з них тримають на вишитому рушнику хліб.

 

Вчитель розпочинає свято.

 

Вчитель.

 

У Галюсі є мамуся,

 

У мамусі є матуся.

 

А мамусина матуся -

 

То Галюсина бабуся.

 

А у тата є татусь,

 

Для Галюсі він - дідусь.

 

А ще знайте, що Галюся -

 

Внучка діда і бабусі.

 

Шановні гості. Недаремно розпочала я свій виступ цим віршем. Всі уже здогадалися, що сьогоднішнє свято присвячене найпочеснішим людям в сім'ї - бабусям та дідусям. Адже з давніх часів в українській родині виробився звичай шанувати найстаріших її членів. Щоразу, коли я в дитинстві чула спокійний, розважливий голос своєї бабусі, то спостерігала, як терпляче, наполегливо прищеплювала вона мені любов до праці, добра, справедливості. І думалося мені тієї миті: звідки у неї цей талант. Треба було бачити, якою стриманою і розважливою була вона у спілкуванні зі своїми онуками. Добрим був і дідусь. У вечірні години ми, маленькі внучата, припадали голівками до їх натруджених рук і благали розказувати казки, легенди. Досвід, отриманий у спадок від бабусь та дідусів, залишився для нас золотим набутком на все життя.

 

Є багато різних закликів: бережіть жінок, бережіть мир... А мені сьогодні хочеться на весь світ заявити: бережіть бабусь та дідусів, бо вони - та срібна ниточка, котра зв'язує берег нашого дитинства з берегом дитинства наших синочків та доньок.

 

Тому й наступила пора цих людей вшанувати.

 

Вас, бабусі й дідусі, внучата будуть вітати.

 

Ілона Л.

 

Ясне сонечко проміння посилає щедро в клас.

 

Це воно, напевне, знає, що сьогодні свято в нас.

 

Іра С.

 

Гостей дорогих ми стрічаємо щиро.

 

Стрічаємо хлібом, любов'ю і миром.

 

(несуть хліб бабусі).

 

Настя М.

 

Бабусь ми дуже любимо, їм палкий привіт шлемо.

 

Та й не тільки їм одним, а й дідусенькам своїм.

 

Максим Г.

 

Для вас - всі усмішки ясні, для вас - пісні та квіти.

 

Хай бачать гості дорогі, які ми щасливі діти.

 

Іра С.

 

Спасибі вам, дорогенькі, що ви тут сьогодні з нами.

 

До вас наше перше слово: любі, рідненькі, будьте здорові!

 

Максим Г.

 

Спасибі вам за роботу, за руки ваші й турботу.

 

За те, що вдома повсякчас ви так піклуєтесь про нас.

 

(діти сідають на свої місця)

 

Вчитель.

 

Якось в автобусі я почула цікавий діалог. Того дня молода мама з дочкою їхали в село. Поруч з ними сиділа літня жінка, уважно придивилася до них і питає: "Куди, доню, їдеш?"

 

По бабусині казки, - ніжна відказала та.

 

А ти любиш свою бабусю?

 

Дівчинка гордо змахнула косичками.

 

А хіба бабусю можна не любити?

 

І справді. Мудро підмічено. З дитячих вуст глаголить істина.

 

(На середину вибігає шестеро дітей).

 

Яна

 

Чому так багато довкола тепла?

 

Максим Г.

 

Це ж моя (показує рукою) бабусенька його принесла!

 

Аня Г.

 

Скільки у бабусі сонця і тепла.

 

Скільки в неї радості, щедрого добра!

 

Антон П.

 

У дуду бабусі - почуттів глибинь,

 

А в очах бабусі - неба ніжна синь.

 

Денис К.

 

У руках невтомних - праця без кінця,

 

А в устах ласкавих - мова мудреця.

 

Катя Р.

 

Як же не любити бабцю дорогу?

 

Я перед бабусею завжди у боргу.

 

Ігор Т.

 

Бабусі вміють працювати на заводі й за верстатом.

 

Вміють хворих лікувати, смачні страви годувати

 

І за нами доглядати.

 

Вміють все робить в житті, у них руки - золоті.

 

Вчитель.

 

І справді. Ось які чудові витвори принесли вони сьогодні на наше свято (демонстрування виробів).

 

При сучасній зайнятості батьків бабусі у багатьох випадках беруть левину частку турбот і обов'язків, пов'язаних з вихованням внучат! Якось знайома жінка зізналася мені ось у чому: "Коли жили наша мама, ми біди не знали. Діти нагодовані, в хаті чисто. Ми з чоловіком повністю віддавалися роботі".

 

Ось вони - запізнілі слова вдячності. На жаль, покійній матері їх уже не почути.

 

Уже крилатим став вираз: є баба - є діти. Нерідко наші бабусі є творцями легенд, казок, приповідок.

 

А які приповідки про бабусь пам'ятаєте ви, діти?

 

Діти називають:

 

Поки баби - доти й ради.

 

Хто бабу має - потіху знає.

 

Бабця скаже, як зав'яже.

 

Там бабині руки, де онуки.

 

Бабине слівце - плідне деревце.

 

- А ще, діти, пригадайте поспівки чи гойдалки про бабусь, котрі ми вчили на різних уроках.

 

Діти називають:

 

Ой, люлю, ой, люлю!

 

Пішла баба по цибулю.

 

А дід пішов по петрушку

 

Закришити тобі юшку.

 

Диби, диби, диби, ди,

 

Пішла баба по гриби.

 

Дід по опеньки шукати раненько.

 

Баба свої посушила, дідові сіренькі.

 

- Киця мура, де ти була?

 

У бабусі.

 

Що робила?

 

Миски мила.

 

Дві помила, дві розбила,

 

Баба хвостика набила.

 

Ой чук, чук, чук,

 

Наловив дід щук.

 

А бабуся карасиків

 

Годувати Тарасиків.

 

(Вчитель зачитує, а учні називають твір).

 

1. Ось і настав цей день. Мама накриває стіл білою скатертиною. Ніна подумала: це ж і бабуся за стіл сяде. А в неї ж руки тремтять...

 

(Іменинний обід)

 

2. Назар швидко підвівся і посадив бабусю. Йому було соромно за друга.

 

(В автобусі)

 

3. - Що ти копаєш, Юрасику? - запитує батько.

 

- Та землянку будую.

 

- А для чого ж тобі землянка?

 

- А ви з мамою житимите, як постарієте.

 

(Комірчина для дідуся)

 

4. Прийшов до Бориса товариш. Він сказав:

 

- Добрий день, бабусю!

 

Борис весело підштовхнув його ліктем.

 

- Ходім, ходім. Можеш з нею не вітатися. Вона вже стара старушенція...

 

(Діти задумались, відгадати не можуть).

 

5. Не я вчу, життя вчить. А вам би, дурненькі, радіти треба. Для вас син зростає! Я своє віджила на світі, а ваша старість попереду. Що уб'єте, те не вернете.

 

(Знову мовчанка).

 

Вчитель.

 

З якого твору ці слова, ви, дітки, не змогли відгадати тому, що його ми не читали. Я познайомила вас з початком і кінцем оповідання. Чи хочете знати, що розповідається в основній частині? Тоді в понеділок я вам її прочитаю. Тож приходьте на уроки, не пошкодуєте. А втім, може хтось із вас за вихідні сам здогадається чи придумає свою середину оповідання. (Бажаючі піднімають руки). Молодці, тож чекаймо понеділка.

 

Прийшла найвищая пора вам, дітки, слово дати.

 

Про бабусів та дідусів своїх розповідати.

 

(Пісня "Наша бабуся". На середині класу троє дітей співають заспів. Інші, сидячи на місцях, виконують приспів).

 

І

 

Пісень багато знаємо, уміємо співать.

 

А нині про бабусеньку вам хочем розказать.

 

ПРИСПІВ: Рідна бабусенька, мила бабусенька,

 

Лагідна бабусенька любить нас.

 

ІІ

 

Уміє рукавички нам бабусенька сплести.

 

І на добраніч казочку встига розповісти.

 

ПРИСПІВ:

 

ІІІ

 

Ми любимо бабусеньку всім серденьком своїм.

 

Із нашою бабусею нам весело усім.

 

ПРИСПІВ:

 

(Далі віршики, підібрані і складені на основі учнівських домашніх творів, дарують внучата своїм бабусям та дідусям).

 

Женя О. (повертається до бабусі).

 

Бабусенько добра, мила, як іще тебе назвать?

 

Це ж для мене ти вже сплела шкарпеточок пар із п'ять

 

Ти мені подаш сніданок, як вести себе навчиш.

 

А коли прийду зі школи, що не ясно - поясниш.

 

Захворію, хоч легенько, вся тремтиш, не можеш спать.

 

Тож дозволь, тебе, рідненька, за усе поцілувать. (Цілує).

 

Настя М.

 

Дуже гарно шиє одяг мені моя бабуся.

 

Коли виросту - то звичайно в неї я навчуся.

 

Голосок - розважливий, руки - працьовиті.

 

Хіба можна бабусеньку таку не любити?

 

Катя Р.

 

Ой нема миліше, нема веселіше

 

Як в бабці на гостині.

 

Медом нагодує, ще і поцілує

 

Личенько дитині.

 

Яблучок нав'яже, казочку розкаже,

 

Ще й іграшку справить.

 

Бабуся радіє, сама молодіє,

 

Коли внучків бавить

 

Денис Г.

 

Бабусю, дай руки твої пцілую (цілує),

 

За шийку тебе обійму (обіймає).

 

І щічку погладжу (гладить).

 

Ти знаєш, бабусю, як дуже тебе я люблю.

 

І ти мене любиш, хоч я неслууняний.

 

Частенько і шкоду роблю.

 

Та ти мене пробачиш, мене поцілуєш.

 

І я тебе дуже люблю.

 

Антон П.

 

В мене бабця ще бадьора, ще працює цілі дні.

 

А в зимову мені пору, галушки варить ще й смачні.

 

Вона вміє в шашки грати, рукавички сплести.

 

Ще й казочку про бичка гарно розповісти.

 

З нею - вдома, з нею - в гості, з нею дружно я живу,

 

Бо її змалечку просто дуже-дуже я люблю.

 

Максим Ш.

 

А моя бабусенька приїхала іздаля.

 

Ще й гостинці привезла з рідного села.

 

Я до неї серцем любо пригорнуся.

 

Хай сіяє сонце, як моя бабуся.

 

Денис Б.

 

Іжджу влітку з братом я в гості до бабусі.

 

Ми її помічникі і найперші друзі.

 

Покопаєм їй город, попасем гусяток

 

І в світлиці приберем гарно як на свято.

 

А бабуся нас обох дуже-дуже любить.

 

І розказує казки, й ласково голубить.

 

Тричі з братом молоко пити в неї мушу.

 

Їсти кашу, пироги і смачну пампушку.

 

А бабуся каже нам: - внуки мої любі,

 

Ви у мене молодці, будуть із вас люди.

 

Яна К.

 

В смьогоднішнє свято я рано-рано встала,

 

Малюночок гарненький швиденько змалювала.

 

Фіалочки у вазі, над ними небо ясне

 

І сонечко у небі горить, горить, не гасне.

 

Піду я в крайню хату до баби Марусини.

 

Ані дітей у неї, ані рідні-родини.

 

Вона стара і квола, самотня й сумовита.

 

Бабусю я розважу, погомоню з старою,

 

Віддам їй сонце, небо, фіалочки у вазі.

 

Нехай радість засіяє в її самотній хаті.

 

На екрані з'являються слова:

 

БАБУСЯ

 

БАБУЛИНЯ

 

БАБУСЕНЦІЯ

 

БАБУМАМЦЯ

 

БАБУТАТКО

 

БАБУСОНЕЧКО

 

- А знаєте, дітки, кого в нашому класі сьогодні можна назвати бабумамцею і бабутатком? Це бабусю Антона. Тож, привітай свою бабусю.

 

Антон

 

Бабусю, люба, ніжна, дорогенька,

 

Тобі на свято квіти ці несем.

 

Ти наше сонце, найясніша зірка,

 

Ти над у се для нас, ти над усе.

 

(Біжить до бабусі, цілує та вручає ківти).

 

Вчитель.

 

А зараз, дітки, повернемося до слів на екрані. Перечитайте їх ще раз і шепніть мені на вушко, котре слово вам найбільше сподобалось. (Діти, як правило, називають БАБУСОНЕЧКО). А зараз подивіться на своїх бабусонечок.

 

(Відкривається завіса на дошці. Тут прикріплений великий жовтий круг, всередині якого наклеєні світлині бабусь. Від нього жовті промінці).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А зараз, діти, пограємо в гру. Пригадайте, на які питання відповідають прикметники. Ними і будемо "прикрашати" наших бабусонечок.

 

(Діти називають прикметники, а вчитель пише їх на промінчиках сонечка).

 

- Ну й красиві бабусі всі сьогодні в нас!

 

(Вибігає дівчинка).

 

- Не відстали й дідусі, он які! Он які.

 

Денис К.

 

Наші діди теж бувало з гірки падали чимало.

 

Їх бабусі гнали в дім і штанці латали їм.

 

А сьогодні вже вони он які поважні

 

Тільки й думають, як нам дати зауваження.

 

Настя М.

 

Дорогий дідусю! В день цей урочистий

 

Ти прийми від мене вірш цей голосистий.

 

Ще й тобі, рідненький, розкажу я казку,

 

Подарую квітку й найніжнішу ласку.

 

Вчитель.

 

Я знаю, що дідусь Насті Е. - славний музикант. Цей талант передався йому з діда-прадіда. Тож попросимо дідуся нам зіграти на скрипці.

 

(Дідусь розповідає про династію музикантів, грає на інструменті).

 

А ще знаю, що музиці навчає він і свою онучку. Тож покажи, Насте, який ти, завдяки дідусеві, гарно граєш на піаніно.

 

Настя М.

 

Мій дідусь старенький, як голуб сивенький.

 

По садочку ходить і мене малую онучечку водить.

 

По садочку ходить, яблучка знаходить, ще й дає горіхи

 

Дідусь любий, милий, як голубчик сивий, з ним - багато втіхи.

 

Ілона Л.

 

Вмілі руки має мій дідусь,

 

Змалку до труда вони приучені.

 

Руки ці робочі, шкарубкі

 

Збудували не одну світлицю

 

Руки ці на втіху нам усім

 

Трудяться, а дниною погожою

 

Крізь широкі вікна в чистий дім

 

Сонечко вони до нас запрошують.

 

Антон П.

 

Добре дідові - у нього є сокира, й пилка є,

 

Молотки, винти, гвіздочки, та мені він не дає.

 

Бо мала рука ще в мене, а сокира заважка...

 

Треба, каже, почекати, поки виросте рука.

 

Каже - я ще невеликий і не вмію ще пиляти.

 

А сокирою, він каже, можу пальця відрубати.

 

Максим Г.

 

А мій дідусь колись весною маленькі яблука садив.

 

Розрісся сад, умивсь росою, з плодами віти розпустив.

 

Тепер дідусь погожим літом у гості мене виглядав.

 

І яблуневим білим цвітом його сміється борода.

 

Антон Ф.

 

Я рідного дідуся з портрета пам'ятаю.

 

Але пишаюсь ним і знаю, що на війні він воював,

 

Життя свого не шкодував, щоби заклятий ворог нашуї

 

Вкраїнську землю не топтав.

 

Після війни дідусь у шахті працював.

 

До неї пішки на роботу щоразу поспішав.

 

За працю чесну і сумлінну він нагороди приносив.

 

Абияк працювати дідусь мій не любив.

 

І на врочистостях усюди завжди пошану дід мій мав.

 

Хоч орденами свої груди не дуже й часто прикрашав.

 

Сьогодні вже його немає, тож гордо заявляюя:

 

Безсмертя, слава їх чекає, гордиться ними вся земля.

 

Такі герої не вмирають, вони відходять в небуття.

 

І подвиги їх пам'ятаєм, - пронесемо через життя!

 

Женя О.

 

Нехай, хоч і в маленькім ділі,

 

Та руки в нас уже умілі.

 

Для вас, наші любі, славні,

 

Ростем помічниками.

 

І подарунки змайстрували

 

Своїми власними руками.

 

(Під ніжну мелодію баяна діти вручають сувеніри бабусям та дідусям).

 

Вчитель.

 

Людина, як зірка, народжується, щоб світлішим став Всесвіт. І саме цим світилом Всесвіту для мене стали ваші внучата, без яких моє життя не мало б сенсу. Спасибі вам, дорогі батьки, що подарували нам ці зірки, а вам, бабусі й дідусі, - що допомогли їх зростити.

 

Тож прийміть від мене доземний уклін та ось ці символічні медалі.

 

(Під мелодію маршу вчителька вішає кожній бабусі та дідусеві медаль, виготовлену з жовтої фольги. На ній витиснене слово "Дякую!").

 

 

Діти. Ось і підходить до кінця наше свято. Чи довела я вам, що бабусю і дідуся не можна не любити? Тож покажіть, як ви їх любите.

 

(Діти зриваються зі своїх місць, кидаються в обійми бабусям та дідусям. Вчитель кличе до себе тих, хто не мав, кого любити і ніжно голубить їх).

 

Пам'ятайте: дім, в якому немає прихистку для бабусь чи дідуся, нагадує казарму божевільних. Тож ніколи не забувайте про найстарших членів родини, і нехай стежка до їхніх осель завжди буде витоптана.

 

(Вибігає троє дітей).

 

Ілона Л.

 

Тим, що в поле йдуть орати,

 

Що будують теплі хати,

 

Вчать внучат своїх читати,

 

Вишивати і в'язати,

 

Смачні страви готувати, -

 

Шана й дяка їм велика

 

Від гостей на вічні віки.

 

Антон П.

 

Спасибі вам, - говорим знов

 

За вашу ласку і любов.

 

І вся вкраїнська дітвора

 

Вам зичить щастя і добра.

 

Щастя, здоров'я, золота міхи,

 

А ще, крім того, в домі потіхи.

 

Хай радість у вашому домі вирує,

 

А внуки за працю і щирість шанують.

 

Ігор Т.

 

Хай радість і сонце заглянуть в віконце,

 

Відкриються двері для щастя й тепла.

 

Хай сила прибуде, здоров'я зміцніє

 

На щедрі, на довгі, на многі літа.

 

(всі співають "Многії літа")

 

УРОК №1

 

Тема: Повторення вивченого про головні члени речення. Зв'язок

 

слів у реченні. Слова з прямим і переносним значеннями.

 

Мета: формувати в учнів уявлення про пряме і переносне значення

 

слів; спостерігати за вживанням слів у прямому та

 

переносному значення; удосконалювати орфоепічні навички,

 

вміння встановлювати зв'язок слів у реченні; розвивати

 

навички учнів зв'язно висловлювати свої думки; виховувати

 

любов до осінньої пори року.

 

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

 

Обладнання: "Підручник з української мови", 3; Карта країни

 

Лінгвістики; Оленка - Осінь з кошиком; додатковий

 

матеріал.

 

ХІД УРОКУ

 

І Організація класу до уроку.

 

Сприймаю все нове

 

І мислю логічно,

 

І вчителя слово

 

Здійсню я практично!

 

ІІ Повторення вивченого з теми "Речення".

 

1. Групова робота з метою перевірки засвоєння зв'язку слів у реченні та виду речень.

 

1 група. Запишіть речення. Визначте тип речення за метою висловлювання. Встановіть зв'язок слів у реченні.

 

Жовте листячко летить, під ногами шелестить. (Розповідне речення).

 

2 група. Вересень трусит груші в садочку? (Питальне речення).

 

3 група. Милуйся осінніми деревами при заході сонця! (Спонукальне речення).

 

2.Перевірка завдання.

 

ІІІ Вивчення нового матеріалу.

 

1. Розповідь учителя.

 

- Далеко за горами, за лісами, за полями і морями, розкинулася славетна країна Лексикологія. Править в цій країні Слово. Слова з прямим і переносним значенням служать помічниками правителя.

 

Одного разу вони вирішили оглянути свої володіння.

 

ЗАГАДКА. В зеленім лісі побував якийсь художник - і поволі

 

Дерева перефарбував у золотисто-жовтий колір.

 

- Ти хто такий? - я здивувась. - Чому тебе не бачив досі?

 

- То придивись, - хтось озвавсь, - І ти тоді побачиш ... (Осінь)

 

Слово - правитель запросило Оленку-Осінь в гості у країну Лексикологію. Оленка погодилась прийти, але з умовою, що жителі країни визначать підмет і присудок у реченні:

 

В зеленім лісі побував

 

Якийсь художник - і поволі

 

Дерева перефарбував

 

У золотисто-жовтий колір.

 

Чи справді художник перефарбував ліс?

 

В якому значенні вжиті слова побував, перефарбував?

 

Чому дерева золотисто-жовтого кольору?

 

2. Повідомлення теми і мети уроку.

 

- Що ми можемо сказати про правителя країни - Слово? Воно складається із звуків, ділиться на склади, служить для складання речення. Головне призначення - служити засобом називання навколишніх предметів, ознак, дій. Тому треба знати слова та їх значення. Сьогодні познайомимось із властивістю слів вживатися в прямому і переносному значенні.

 

3. Вправа - знахідка.

 

Якось вітер ніс листок

 

І прикульгував щокрок,

 

І щокрок відпочивав,

 

І листок на землю клав.

 

Так сердешний занеміг,

 

Ніби ніс він збіжжя міх,

 

Важко дихав і сопів,

 

Аж упав нарешті в рів.

 

Зринув хитрий вітрюган,

 

Свиснув, крикнув з-під небес,

 

І листок у хмарі щез

 

(Д.Павличко).

 

- Знайдіть слова в переносному значенні.

 

- З якою метою поет приписує вітру дії людини?

 

ГРА "Кола на воді".

 

В - вечір. Непомітно надійшов вечір.

 

І - іскорка. На небі засяяла перша іскорка вечірньої зорі

 

Т - тиша. Навкруги стояла прозора тиша.

 

Е - екзотичні. Дерева виднілися екзотичними силуетами.

 

Р - річка. Красуня-річка несла свої води у далечінь.

 

4. Робота з підручником.

 

а) Працюйте разом! Читання та аналіз правила (с.57)

 

б) Заучування правила.

 

в) Запис речень (впр.123). Формування поняття про пряме і переносне значення слів (усно).

 

Дівчинка Галинка співає веселу пісню. Співає вітер над верхів'ями дерев. Серце і душа радісно співають. Грайливо співає у повітрі пташка.

 

Як ви розумієте кожне речення?

 

У якому реченні слово співає вжите в прямому, а в якому - в переносному значенні?

 

У яких текстах можуть вживатися слова з переносним значенням? (У художніх текстах).

 

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

 

(Пісенька "Галя по садочку ходила")

 

Галя по садочку ходила (діти встають)

 

Хусточку біленьку загубила (знімають хусточки)

 

Галя по садочку блукає (кружляють)

 

Хусточку біленьку шукає (присідають)

 

Не журися, Галю, серденько (встають)

 

Ми знайшли хустинку біленьку (піднімають руки вгору)

 

У садочку біля малини (розводять руками)

 

Під зеленим листям тернини (зав'язують хустинку на голову)

 

г) Каліграфічна хвилинка.

 

- Напишіть, не відриваючи руки, слово осінь.

 

- Доберіть і запишіть 5 ознак осені. (Рання, золота, багряна, плаксива, щедра...)

 

- Складіть і запишіть речення зі словом осінь.

 

-Ввстановіть, в якому значенні вжито дібрані слова.

 

д) Самостійна робота. С. 58, впр.125.

 

Письмово 2 та 3 речення. Визначіть головні члени речення.

 

є) Коментоване письмо. С.58, впр. 126.

 

5. Творча робота.

 

Оленка-Осінь пропонує творчу роботу. Прочитайте текст. Спишіть речення, відокремлюючи одне слово від іншого. Підкреслені в тексті слова замініть відповідними словосполученнями з дужок, поставивши їх у потрібній формі. Запишіть текст. Підкресліть слова, вжиті у переносному значенні. Усно встановіть зв'язок слів у першому реченні.

 

Прийшлаосінь. Пожовтілолистянаберезах, почервонілонаосиках.

 

 

Сонцевженепекло, азлегкапригрівалоземлю.

 

 

(Зайнятись багрянцем, стояти на порозі, ласкаво пестити, спалахнути золотом).

 

СЛОВНИК: пестити - ласкати.

 

- Читання відредагованого тексту.

 

- Які слова вжиті впереносному значенні?

 

- Який текст вам сподобався більше? Чому?

 

- Встановіть зв'язок слів у першому реченні.

 

ІV Підсумок уроку.

 

1. Тест.

 

Запишіть, в якому значенні вжито словосполучення.

 

Гострий олівець.

 

а) прямому; б) переносному.

 

Гострий біль.

 

а) прямому; б) переносному.

 

Гострий ніж.

 

а) прямому; б) переносному.

 

Гостре слово.

 

а) прямому; б) переносному.

 

Гострий погляд.

 

а) прямому; б) переносному.

 

Гостра коса.

 

а) прямому; б) переносному.

 

Чого навчила Оленка-Осінь?

 

Поясніть, що означає пряме та переносне значення слова?

 

Наведіть приклади вживання слів в прямому і переносному значеннях.

 

V Домашнє завдання.

 

С.58, впр. 127.

 

УРОК №2

 

Тема: Слова, що мають кілька значень.

 

Мета: формувати поняття про багатозначність слів в українській

 

мові, виробляти вміння правильно вживати багатозначні

 

слова в мовленні; розширити уявлення про значення слів і їх

 

вживання; розвивати мовлення учнів через систему вправ з

 

логічним навантаженням, виховувати любов до оточуючого

 

середовища.

 

Тип уроку: урок засвоєння навичок та вмінь.

 

Обладнання: маршрутна карта країни Лінгвістики, дидактичний матеріал, малюнки.

 

ХІД УРОКУ.

 

І Організація класу до роботи.

 

- Чи готові, учні, мандрувати далі країною Лінгвістикою?

 

- Йдемо по стежині прямого та переносного значння слів.

 

Дзвоник вже сигнал нам дав.

 

Працювати час настав.

 

Тож і ти часу не гай,

 

Працювати починай!

 

ІІ Перевірка домашнього завдання.

 

1. Фронтальне опитування.

 

Що таке діамант? (Дорогоцінний камінь).

 

З чим порівнює автор дитячі голоси? (Із двіночками).

 

Якого кольору були щоки танцюристів? (Червоного, як маки)

 

2. Робота в групах.

 

- Випишіть слова, вжиті в переносному значенні (карточки).

 

1 група.

 

Про що виспівує струмок?

 

Про літо золоте.

 

Про що співає колосок?

 

Про те, як він росте.

 

Про що виспівує земля?

 

Про неба синь і шир.

 

Про що співаєш ти і я?

 

Про маму і про мир.

 

(А.Костецький)

 

2 група.

 

- Підкресліть спочатку слова, вжиті в прямому значенні, однією лінією, а потім - в переносному - двома лініями. З однією парою слів складіть і запишіть речення.

 

Золотий годинник - золоті руки.

 

Гостре слово - гострий ніж.

 

Гарячий погляд - гарячий камінь.

 

Залізна воля - залазна стріла.

 

Гостре слівце ріже вухо. Гострий ніж лежав на столі.

 

3 група.

 

- Допишіть до поданих словосполучень, вжитих у прямому значенні, словосполучення, вжиті у переносному значенні. Складіть та запишіть речення з однією парою слів.

 

Каштанове листя - каштанове волосся.

 

Весела дівчина - веселе літо.

 

Гіркий перець - гіркий урок.

 

Сизий голуб - сизий туман.

 

(Сизий туман вкрив поле, сади, луки й ліси. Смачно клював зерно сизий голуб.)

 

ІІІ Вивчення нового матеріалу.

 

1. Оголошення теми й мети уроку.

 

2. Вправа-відгадка. С.58. впр.128, усно.

 

Висновок. Отже, в українській мові є слова, які можуть мати кілька значень.

 

3. Вправа-дізнавайка.

 

Ніс людини - ніс корабля.

 

Вінок із квітів - вінок цибулі.

 

- Що спільного у цих словах?

 

4. Робота зі шкільним тлумачним словником української мови.

 

- Які значення має слово кран?, кран??

 

- Знайдіть у тлумачному словнику пояснення значень цих слів.

 

1 група 2 група 3 група

 

край? край? край?

 

- Складіть речення з даним словом.

 

ІV Тренувальні вправи.

 

1. Коментоване письмо. С. 59, впр.129.

 

а) завдання 1 (усне)

 

б) Каліграфічна хвилинка.

 

Земля всіх годує.

 

в) Завдання 2.

 

Ми живемо на планеті Земля.

 

На чорній землі біла пшениця родить.

 

Мій край, моя земля, як довго я до тебе линув.

 

2. Вправи-ігри (усно).

 

а) У небі весело я сяю,

 

А влітку тлю я поїдаю.

 

(Сонечко - небесне світило; сонечко - комаха).

 

б) Чудово відпочивати на галявині; де з-під землі показав свою шапочку грибок-боровик.ще трішки сонечка і підросте, а ось далеко в небі...

 

Журавлиним я буваю,

 

А деколи й пісні співаю.

 

(Ключ журавлів, скрипковий ключ).

 

Він замок відкрити може

 

І закрутить легко гайку.

 

Чарівник вам допоможе

 

Відгадати цю загадку.

 

(Гайковий ключ, ключ від дверей).

 

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА.

 

Прилетіли журавлі (помахати руками, як крилами)

 

І великі, і малі (руки вгору, руки вниз)

 

Сіли собі на ріллі (присісти)

 

Заспівали: "Тра-ра-рі" (встати)

 

Де журавка ходила (ходьба з високими підніманням стегна)

 

Там пшениця родила

 

Де журавель походив -

 

Там ячмінь уродив.

 

3. Творча робота. (впр. 130., с.60)

 

- Складіть і запишіть речення з одним словосполученням. Зробіть звукву схему слова КЛЮЧ.

 

4. Гра "КОЛА НА ВОДІ".

 

Я - яскравий

 

Л - лагідний

 

И - квіти

 

Н - ніч

 

К - канікули

 

А - авіалайнер.

 

5. Самостійна робота.

 

У зошиті з письма

 

Я коса чи пряма.

 

Ще можу я, повірте,

 

І креслити, і міряти.

 

А якщо треба, враз

 

Шикую школу, клас

 

(А.Арсірій)

 

- Про що говориться у загадці?

 

- Про які значення слова лінійка говориться у загадці?

 

- Що спільного у значенні цих слів?

 

Виконання вправи 131 (с. 60).

 

6. Пояснити значення прислів'я.

 

НЕДАРЕМНО ХОДИТЬ СЛАВА, ЩО МАЙСТРА БОЇТЬСЯ СПРАВА.

 

V Підсумок уроку.

 

1. Вікторина (усно)

 

а) Вправа-конкурс.

 

Назвати іменники, які, залежно від написання, можуть означати власну чи загальну назув.

 

Користуйтесь словником! (10 балів).

 

1 група 2 група 3 група

 

Земля - земля Орел - орел Роман - роман

 

б) Завдання-жарти. Кожній групі - запитання.

 

(1 бал за відповідь)

 

Як ключі до неба добирається? (Журавлині)

 

Якою голкою не пошиєш строчки? (Їжака, ялинковою)

 

Що падає, але ніколи не розбивається (Темпиратура)

 

Яку річку можна зрізати ножем? (Прут)

 

Яке місто літає над горами? (Орел)

 

З якого крана не набереш води? (З підйомного).

 

Підведення підсумків. Визначення переможців.

 

VІ Домашнє завдання.

 

С. 61, впр. 132.

 

УРОК №3

 

Тема: Слова, які звучать і пишуться однаково.

 

Мета: ознайомити учнів з омонімами (без вживання терміна); вчити

 

вдумливо сприймати мовлене і записане слово; розвивати

 

інтерес до мови, лексичного значення слів; виховувати почуття гордості за рідну українську мову.

 

Тип уроку:

 

Обладнання: маршрутна карта країни Лексикології, книжки з творчими

 

завданнями, парні малюнки.

 

ХІД УРОКУ.

 

І Організація класу.

 

Схились голівки, до праці мерщій.

 

Ти всі перешкоди здолати зумій.

 

Працюй наполегливо, швидко, старанно,

 

Щоб кожна хвилинка не втратилась марно.

 

ІІ Перевірка домашньої роботи.

 

1. Відповіді на запитання.

 

Які багатозначні слова ви знайшли?

 

Чому вони багатозначні?

 

2. Три учні одержують завдання на картках.

 

3. Вибірковий диктант.

 

Виберіть слова, що мають два і більше значення.

 

Замок взяли штурмом. Замок відкрився.

 

На нотному стані зображено скрипічний ключ. Я маю ключ від квартири. Ключ журавлів пролетів над селом.

 

Злетів останній березовий листок. Дай мені чистий листок у лінійку.

 

Поясніть значення кожного слова.

 

ІІІ Вивчення нового матеріалу.

 

1. Оголошення теми і мети уроку.

 

Мова, наша мова,

 

Мова кольорова,

 

В ній гроза травнева

 

Й тиша вечорова

 

(Ю.Рибчинський).

 

2. Розповідь учителя.

 

- Багато письменників пишуть про красу мови, красу слова. Сьогодні ми поговоримо про правителя країни Лексикології - Слово, про слова, які звучать і пишуться однаково.

 

3. Гра у віршах "ЗНАЙДИ МЕНЕ".

 

а) з галявини багатозначних слів ми перейдемо в поле слів, які звучать і пишуться однаково, а щоб ми не заблукали на пшеничному чи ячмінному полі, нам допоможе пес Барбос. Ігор вирішив погратися з псом.

 

Ну й охочий брат мій Ігор

 

До усяких жвавих ігор.

 

Де яка у світі гра є,

 

Залюбки у неї грає.

 

- Які слова повторюються? А що означають?

 

б) Граючись, Ігор побачив...

 

У стоніжок по сто ніжок.

 

Всі сто милися,

 

Всі стомилися.

 

(Г.Бойко)

 

- Які слова у цьому вірші повторюються?

 

- Хто така стоніжка?

 

в) Пес Барбос повів нас через...

 

Дорога стелилась через золоте поле пшениці.

 

Дорога ваза з волошками вигравала всіма кольорами райдуги.

 

- Назвіть слово, що повторюється.

 

ВИСНОВОК: Щоб правильно зрозуміти такі слова, треба їх прочитати, чітко

 

вимовити, ввести в речення.

 

4. Хвилинка каліграфії. Письмо по пам'яті.

 

Песик з поля волошку ніс

 

І поранив собі ніс.

 

5. Гра "ЛАНЦЮЖОК СЛІВ".

 

Пес - великий, лагідний, веселий - клоун - цікавий, смішний - віршик - дитячий, маленький - дитина - хитра - лисиця - руда, швидка - час.

 

ІV Тренувальні вправи.

 

1. Коментоване письмо (впр. 133)

 

2. Ознайомлення з правилом (с. 61)

 

3. Робота в групах (диференційовано).

 

1 група.

 

Складіть і запишіть 2 речення зі словом поле, щоб це слово мало різне значення.

 

2 група.

 

Спишіть вірш, у першому реченні підкресліть підмет і присудок.

 

Я візьму маленький прут,

 

Пожену гусят на Прут.

 

Хоч купатиму не в милі,

 

Стануть чисті всі та милі.

 

3 група.

 

С.62, впр. 135.

 

4. Перевірка завдання по групах.

 

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

 

Пригадаймо, друзі, вмить,

 

Як пшениченька шумить:

 

Ш - ш - ш - ш - ш.

 

Як в гайку струмок дзвенить:

 

Джер! - Джер! - Джер!

 

Всі ми трохи пошуміли,

 

Від роботи відпочили.

 

5. Гра "ХТО БІЛЬШЕ?".

 

Гей, стрільці, хапайте луки,

 

Та біжіть бігом на луки!

 

Комарня там вельми сита -

 

Настріляте зо три сита!

 

(С.Павленко)

 

Схожий він на апельсин

 

І на небі лиш один.

 

Нас же в батька - кільканадцять,

 

Я й брати - всього дванадцять (Місяць)

 

(А.Свашенко)

 

Я у кожній деревинці

 

Квітці, кущику, травинці.

 

В класі ж на уроці мови

 

Ти побачиш мене в слові. (Корінь)

 

(А.Свашенко)

 

Друг мій воду набирає,

 

Я у вирій відлітаю. (Журавель)

 

(С.Павленко)

 

- Прочитайте слова, які виписали.

 

6. Вірші-жарти.

 

С.61, впр. 134 (усно)

 

V Домашнє завдання.

 

С.62, впр. 136.

 

Що таке наголос?

 

Який склад називається наголошеним?

 

Який склад називається ненаголошеним?

 

VІ Підсумок уроку.

 

Лінгвістична гра-естафета (письмово)

 

(На дошці вивішені парні малюнки)

 

Я на дереві гойдаюсь,

 

Я в конверті відправляюсь.

 

(Лист дерева, лист у конверті)

 

Я воду закриваю,

 

Я вантажі піднімаю.

 

(Кран для води, піднімальний кран).

 

Я в небі сяю,

 

Я тлю всю поїдаю.

 

(Сонечко - зірка, сонечко - комашка)

 

Це слово три значення має:

 

То двері воно зачиняє,

 

То тягнеться ніжно до мами,

 

То букви виписує вправно.

 

(Ручка)

 

Що спільного у цих словах? (Назва предмета)

 

Що відмінне? (Значення).

 

УРОК №4

 

Тема: Спостереження за роллю синонімів та антонімів у тексті.

 

Мета: закріпити вміння спостерігати за роллю слів-синонімів,

 

слів-антонімів та багатозначних слів; вводити

 

словосполучення у речення; розвивати мовне чуття,

 

інтерес до мови, увагу до лексичних значень слів, уміння

 

користуватися ними; прищеплювати любов до

 

багатозначності і співучості української мови.

 

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації знань.

 

Обладнання: маршрутна карта Лингвістики, малюнки про осінь,

 

О.Вартабедян "Осінь на Замовій горі", лялька

 

Оленка-Осінь.

 

ХІД УРОКУ

 

І Організація класу до уроку.

 

Щоби бали були вищі,

 

Треба вивести ще краще

 

Кожну букву, кожен штрих

 

Клас працює, клас притих.

 

1. Епіграф до уроку

 

У садах, гаях блукає,

 

Жовті шати одягає,

 

Золотисту стелить постіль ,

 

Жде сестрицю білу в гості. (Осінь).

 

2. Кросворд.

 

_ _ _ _ А

 

_ _ _ _ _ _ _ Н

 

_ _ _ _ Н _

 

_ _ _ _ _ О

 

(Груша, апельсин, лимон, яблуко)

 

Як ще можна назвати фрукти? (Садовина). Овочі? (Городина).

 

Як називаються слова, близькі за занченням?

 

А протилежні?

 

ІІ Вивчення нового матеріалу.

 

1. Оголошення теми і мети уроку.

 

2. Бесіда вчителя.

 

- Хто описує осінь (Письменники, поети).

 

- Хто малює осінь? (Художники)

 

3. Лінгвістичний експеремент (Нечуй-Левицький "Осінній день")

 

Осінній день.

 

День був ясний, сонячний та теплий. Сонце ходило на небі низько, але ще добре припікало косим промінням. Тихий вітер ледве ворушився. Половина листя на вербах уже пожовкла, але на тополях, осокорах лист зеленів, ніби влітку. Якби не жовте листя в садках, то можна було б подумати, що надворі справжнє літо. Тільки зелена низька озимина нагадувала про осінь. Надворі летіло павутиння. Воно обснувало тополі, верби, стежини, тини: маяло на вершечках садків і знов летіло та летіло; хто його зна, де воно й бралося.

 

Прочитайте уривок тексту (на карточках).

 

Яким настроєм він пройнятий?

 

Що було б, якби письменник не використав синонімів, антонімів?

 

4. Каліграфічна хвилинка.

 

- Запишіть перше речення з уривку "Осінній день". День був ясний, сонячний та теплий.

 

- Знайдіть синоніми у реченні.

 

- Чому прикметник теплий не синонім? (Тому, що називає іншу ознаку дня).

 

5. Пояснити значення прислів'я.

 

ЖИТТЯ БІЖИТЬ - ЯК МУЗИКА ДЗВЕНИТЬ.

 

6. Коментоване письмо.

 

С. 62, впр. 137.

 

7. Комунікативні вправи (робота в групах)

 

1 група.

 

а) Перебудуйте речення так, щоб воно стало спонукальним.

 

Вересень ніжний, ласкавий і милий, дає на свою осінню силу.

 

(Вересне ніжний, ласкавий і милий, дай нам своєї осінньої сили).

 

б) Підкресліть звертання.

 

Назвіть синоніми. (Ніжний, ласкавий, милий)

 

2 група.

 

а) Виберіть слова-синоніми, які найточніше відповідають змісту речення.

 

Жовтень (ходить, бродить, крокує, іде, човгає) по краю.

 

б) Яке це речення за метою висловлювання?

 

в) Встановіть зв'язок слів у реченні.

 

3 група.

 

Підкресліть основу речення.

 

Листопад - онук вересня, син жовтня, зимі рідний брат.

 

- Перевірка роботи груп.

 

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

 

Ми лісочком йшли (ходьба на місці)

 

Грибочок знайшли (присідання)

 

Нагнулися, підняли (нахили тулуба вперед)

 

У кошик поклали (покласти у кошички)

 

І далі пішли (ходьба на місці)

 

Ми лісочком йшли,

 

Малину знайшли

 

Дотягнулися, зірвали,

 

У кошик поклали

 

І далі пішли.

 

ІІІ Тренувальні вправи.

 

1. Індивідуальна робота.

 

1 учень 2 учень 3 учень

 

с.63, впр.140 с.64, впр. 142 с.65, впр.145

 

2. Колективна робота.

 

Відредагуйте текст (с.63, впр.139)

 

3. Творча робота (с.63, впр. 138).

 

4. Вправа-конкурс "Хто швидше та влучніше".

 

(С.66, впр. 149)

 

5. Гра "Кола на воді"

 

І - іній - Ліс стояв притрушений інеєм.

 

Г - грудень - Це було наприкінці грудня.

 

Р - радісний - У дітей був радісний настрій.

 

А - а все ж таки - А все ж таки вони хвилювались.

 

Ш - швидко - Час спливав швидко.

 

К - камін - у каміні дружньо потріскували дрова.

 

И - годинник - Годинник почав відбивати перші хвилини Нового Року.

 

ІV Підсумок уроку.

 

1. Відповіді на запитання.

 

Що тае синоніми?

 

Що таке антоніми?

 

Наведіть приклади.

 

Для чого ми вивчаємо слова-антоніми та слова-синоніми?

 

V Домашнє завдання (диференційовано).

 

1 група 2 група 3 група

 

с.63, впр. 138 с.64, впр. 143 с.66, впр.147

 

Підготувати пісню про рідний край.

 

УРОК №5

 

Тема: Складаємо розповідь на задану тему.

 

Мета: Поглибити уявлення учнів про рідну природу, вчити бачити і

 

розуміти прекрасне як в приоді, так і в житті, на картині, в

 

музиці, поезії; удосконалювати вміння висловлювати свої

 

почуття і захоплення, виражати їх в письмовій формі;

 

допомогти відчути яскравість осінніх барв, щедрість осені;

 

розширювати словниковий запас учнів; виховувати любов до

 

природи та повагу до людей праці.

 

Тип уроку: урок розвитку зв'язного мовлення.

 

ХІД УРОКУ.

 

І Організаціонний момент.

 

Самостійно я працюю,

 

Помилок не буде, факт!

 

Я уважно помудрую,

 

Щоб вийшов добрий результат!

 

ІІ Актуалізація опорних знань учнів.

 

1. Загадка.

 

Вітер листя зносить

 

Бо надходить... (осінь)

 

2. Розповідь вчителя.

 

Так, це осінь. І сьогодні ми вирушаємо у подорож у світ прекрасного, у світ природи. А допоможе нам у цьому мистецтво: музика, живопис, поезія.

 

Ви знаєте, що музика розповідає про природу, про наш настрій - веселий чи сумний. Скажіть, хто створює музику? (Композитор). Світ природи, що нас оточує, різноманітний і багатий. Красу форм і кольорів відтворює живопис. Хто малює картини? (Художник). Про все це можна розповісти художніми засобами та поетичними словами.

 

3. Розгляд ілюстрацій про осінь.

 

- Осінь - ніби справжня художниця, без пензлика, без олівця розфарбувала дерева, кущі, трави. Запросила всіх на свій прощальний карнавал.

 

- Який колір осінньої пори найбільше повторюється?

 

- Які є відтінки жовтого?

 

"Виблискують у небесній сині жовтою різьбою берези, святковими у своїй красі стоять золотаво-червоні клени, переливаються бронзою осики, від фіолетово-червоних до мідних відтінків сяють вдалині ще вбрані в свої шати дерева".

 

А.С.Волкова "Осінь"

 

4. Слухання музики про осінь.

 

Які картини викливала музика у вашій уяві?

 

Які почуття пробудила у вас мелодія?

 

5. Підсумок.

 

Ми послухали і подивилися, як поети, художники, композиори змальовують осінь, а тепер прийшла і наша черга.

 

ІІІ Оголошення теми і мети уроку.

 

1. Вчитель.

 

На нашому сьогоднішньому незвичайному уроці ми побуваємо в гостях у чарівниці-осені, вирушимо з нею у мандрівку в осінній сад. Будемо спостерігати за змінами в природі і розповімо про осінній сад.

 

В ролі кого ви будете? (Письменників).

 

2. Послухайте і порівняйте два тексти.

 

І

 

Настала осінь. Стає прохолодніше. На деревах почало жовкнути листя. Небо часто вкривається хмарами.

 

ІІ

 

Жовтокоса чарівниця-осінь прилетіла на золотому коні у ліси і парки. Торкнулася чарівною паличкою верхівок дерев. І зашелестіли на них багаряні шати. На землі рясніє барвистий килим. На високому холодному небі повільно пливуть хмари. Чудово навкруги!

 

Яку пору року описано в цих текстах?

 

У якому тексті автор ставить перед собою мету лише повідомити про ознаки осені?

 

Де може трапитись подібний опис?

 

Яке завдання другого тексту?

 

Яке враження від нього?

 

Прочитайте перші речення у цих текстах. Чи однаковий їх зміст? Чим вони різняться? (У першому тексті повідомляється, що настала нова пора року. У другому - автор першим реченням передає своє враження від приходу осені, називаючи її "чарівницею")

 

З чого видно, що другий текст - це художній опис? (Автор використовує образні вислови).

 

Які образи, вирази використовуються? (Епітети: жовтокоса, барвистий; художні означення: осінь-чарівниця).

 

ІV Робота з мовним матеріалом.

 

1. Завдання 1 (зошит с.8)

 

Прочитати текст "Свято осені", підкреслити слова, які найбільше сподобалися. Пояснити свій вибір.

 

2. Завдання 2 (зошит с.8)

 

Дібрати близькі за значенням слова:

 

Барви - кольори, відтінки, фарби;

 

Вбрання - одяг, шати, наряд, плаття:

 

Багряний - яскраво-червоний, буро-золотий.

 

Горять - виблискують, сяють, переливаються, жевріють, палахкотять.

 

3. Бесіда за матеріалами екскурсії.

 

Які барви ми бачили під час екскурсії?

 

Які дерева дивовижно красиві восени?

 

Яке дерево вам найбільше подобається? Чому?

 

4. Читання поезії.

 

(Діти розказують вивчені вірші про осінню пору року).

 

ПІДСУМОК:

 

Погляньте ще раз, як гарно у саду. Ви гадаєте, навколо нас звичайні дерева? Не зовсім так... Десь тут, між яблунями та грушами, сливами й абрикосами причаїлася Осінь. Зовні вона й справді дуже схожа на інші дерева, але пильне око її впізнає. Вбрання на ній - барвистіше, сама вона - постави королівської. Вночі, коли темрява огортає землю, диво-дерево обертається на чарівну красуню-художницю.

 

Осінь - щедра пора. Не злічити золотавих листочків, що їх зронять дерева. То дарунки гостям саду.

 

V Фізкультхвилинка.

 

а) Злітає листя зливою

 

І падає, німіє.

 

Вітерець пісні наспівує,

 

А сам все дужче дме.

 

б) Склади загадку (осінні листочки-парашутики).

 

Зелені братики на дереві сиділи,

 

Восени парашутиками звідти полетіли.

 

VІ Робота над складанням розповіді "Осінній сад" за планом і опорними

 

словами.

 

1. Дати відповіді на питання.

 

Яка пора року настала?

 

Якими стали дерева в саду?

 

Як змінилася трава?

 

Як поводяться птахи?

 

Яку роботу принесла осінь в сад людям?

 

2. Словникова робота.

 

а) Осінь - щедра, золота, руда, золотокоса, жовтогаряча, багата, чарівниця, художниця, красуня, барвиста, яскрава, чепурна, святкова.

 

Прийшла - прилинула, завітала.

 

Дерева - різнокольорові, барвисті, голі, безлисті, строкаті, задумливі, позолочені, святково вбрані.

 

Листочки - золотисті, строкаті, різнобарвні, ніби золотий дощ.

 

Трава - пожовкла, висохла, пошерхла, зів'яла, примерзла.

 

Квіти - відцвіли, висохли, зів'яли, цвітуть, пломеніють айстри, пишаються жоржини, ніжно посміхаються хризантеми.

 

Птахи - замовкли, затихли, весело співають, не чути співу, прощаються з рідною землею.

 

Робота в саду - клопітлива, весела.

 

б) Пояснити значення прислів'я.

 

ДОБРЕ ВОСЕНИ ПРАЦЮЄШ - СПОКІЙНО ЗИМУ ЧЕКАТИМЕШ.

 

ДЕ ГОСПОДАР ДОБРЕ РОБИТЬ, ТАМ І ПОЛЕ ЩЕДРО РОДИТЬ.

 

в) Читання вірша.

 

Вересень

 

В сизому тумані

 

В сині димовій -

 

Яблука рум'яні,

 

Груші медові.

 

Вміє одаряти

 

Сотнями дарів

 

Осінь, щедра мати

 

Всіх трудівників

 

М.Рильський

 

г) Гра "ДОБЕРИ ГАРНЕ СЛОВО"

 

Сонце - ласкаве, гарячий апельсин, золота куля

 

Небо - чисте, блакитне, глибоке море, синій купол.

 

Хмарка - пухнаста, м'якенька, човник, подушечка, гостя неба.

 

Дощ - сумний, прозорий, скляний, сльози неба.

 

Сад -добрий, мудрий, стрункий, гарний, щедрий богатир.

 

3. Робота над будовою тексту.

 

а) Прочитайте тему твору, вдумайтесь у неї.

 

Про що обов'язково треба буде сказати у творі? (Про красу та щедрість осіннього саду).

 

Який буде текст? (Текст-розповідь з елементами опису).

 

У якій саме частині будемо описувати красу саду восени? (В основній).

 

б) Яким може бути зачин?

 

Ось і завітала осінь-чарівниця в наш сад. Якими тільки барвами не розмалювала вона дерева!

 

в) Основна частина.

 

Які дерева? (Яблуні, груші, сливи, абрикоси, вишні, алича та ін.).

 

Як поводяться птахи?

 

г) Що треба сказати в кінці тексту?

 

Яку роботу принесла осінь в сад людям?

 

(Розповідь повинна відображати ваше ставлення до описуваного).

 

4. Усне складання розповіді (2-3 учні)

 

5. Запис у зошиті (с.9)

 

6. Перевірка і аналіз написаного (2-3 учні)

 

VІІ Підсумок уроку.

 

- Про яку пору року ми говорили?

 

- Чим приваблює осінь?

 

- Які її ознаки і характерні риси?

 

У Вересня щедра рука.

 

- Заходьте! - він з двору гука.

 

Яблука трусить з гілок,

 

І сипле в портфелі сливок,

 

Солодкий зрива виноград -

 

І кожен з нас Вересню рад.

 

Бо щедра, ой щедра рука

Розвиток логічного мислення учнів на уроках української мови та читання - важлива складова формування творчих здібностей особистості молодшого школяра

 

 

 

ЗМІСТ

 

Технологія розвитку логічного мислення молодших школярів на уроках української мови та читання.

 

Розробки уроків.

 

"Духовне життя дитини повноцінне тоді, коли вона живе в світі гри, казки, музики, фантазії, творчості. Без цього всього - вона засушена квітка".

 

В.О.Сухомлинський

 

"Найважливіше завдання цивілізації - навчити людину мислити".

 

Т.Едісон

 

Сучасне життя - це практично безперервний потік інформації, причому в більшості випадків невпорядкованої, хаотичної. Людина має не лише сприймати її, але й певним чином систематизовувати. Така сама вимога висувається й до мислення - воно мусить бути логічним, оскільки без належного обгрунтування ті чи інші думки не будуть достатньо переконливими для оточуючих. Здатність задовольнити всі ці вимоги є результатом тривалої наполегливої праці, що має починатися ще зі шкільних років. Тому завдання школи, вчителя саме полягає в тому, щоб навчити дітей змістовно, граматично правильно і стилістично вправно висловлювати свої думки в усній та писемній формах, чітко і переконливо, обгрунтовувати своє бачення питання, розвивати основні навички мислення, виробляти власне розуміння життя та ставлення до нього.

 

Над цією проблемою я працюю останнім часом і переконана в тому, що потрібно постійно збагачувати словниковий запас й удосконалювати граматичний лад усного і писемного мовлення школярів, виробляти вміння зв'язно висловлюватись, розвивати етику мовленевого спілкування; вчити учнів контролювати правильність і доцільність своїх висловлювань, розвивати важливі мислительні вміння: спостерігати явища і факти, виділяти їх ознаки (істотні і неістотні), порівнювати (знаходити схоже і відмінне), абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, встановлювати причиново-наслідкові зв'язки, робити самостійні висновки; сприяти розвитку комунікативних умінь та навичок учнів.

 

У своїй роботі над цією проблемою намагаюся обирати такі форми і методи, які зрозумілі, доступні дітям певного віку, викликають зацікавленність та бажання працювати, проявляти свої вміння, здібності.

 

Працюю над розвитком логічного мислення на кожному уроці: з цією метою в побудову урока обов'язково включаю спеціальні вправи на формування умінь і навичок розумової праці: планування роботи, пошуку раціональних шляхів її виконання, критичного оцінювання результатів.

 

Співпрацю з учнями свого класу організовую з дотриманням таких вимог:

 

На уроці кожна дитина має якомога більше говорити;

 

Вчитель має показувати кожному учневі, що він його зрозумів;

 

Діти мають вчитися аргументувати свої версії та робити логічні висновки.

 

Виходячи з того, що найголовнішим завданням початкової школи є навчити дітей вчитися, а це неможливо без уміння читати і працювати з книжкою, тому я на уроках читання, виходячи із завдань словникової роботи, пропоную дітям такі вправи:

 

1. Прочитайте колонки слів, знайдіть пари близьких за значенням:

 

огорожа брама тин вогнище

 

багаття хата дім мотив

 

будинок паркан наспів веселити

 

ворота радувати бути халупа

 

мелодія існувати живопліт частокіл

 

2. Прочитайте слово. З яких слів воно утворилося?

 

Електростанція, хлібозавод, книгодрукарня, хлібород, білокора (берза).

 

3. Серед слів знайдіть прикметник (іншу частину мови).

 

Яке слово сховалося у цьому прикметнику? (пухнастий, морозний). У дієслові? (прочитай, напиши).

 

4. Прочитайте найдовше слово (завдання сильнішим учням); найкоротше слово (завдання для слабших). Визначте, скільки в ньому складів?

 

5. Прочитайте слова. Чи є серед них слова з різною кількістю звуків? Знайдіть слова, у яких є букви, що позначають два звуки.

 

Апельсин, дуб, цінний, якір, хвиля, літо, вересень, їжак, зимонька.

 

6. Читання деформованих слів. Вилучення зайвого. Пояснення лексичного значення.

 

Нийніж, каласвий, лийми, монли, розичдобвийли. (зайве лимон - фрукт).

 

СЛОВА: ніжний, ласкавий, милий,

 

доброзичливий - слова-синоніми.

 

7. Читання з наростанням швидкості.

 

8. Читання таблиць-пірамід для розширення кута зору, для розширення поля читання. (Таке завдання я пропоную на картах, робота в парах)

 

жив ум

 

князь жаль

 

начебто дорого

 

територія тішатися

 

домислитися князювання

 

засновано бездонна

 

літопис письмо

 

собор дуже

 

хан як

 

Завдання такого типу формують в учнів свідоме, правильне, виразне читання з відповідною для кожного віку швидкістю. Вправи допомагають учням чітко розуміти лексичне значення і бачити ціле слово, а згодом - словосполучення, смислову фразу, речення.

 

Так, у 3 класу, при вивченні теми "Школа Володимира Великого" - урок читання, пропоную слідуючі вправи на підвищення швидкості читання, осмислення прочитаного і розвитку мислення.

 

Гра "Незвична математика"

 

Виконайте дії і прочитайте утворений результат.

 

Кни - и + яма - ма + зь = ... (КНЯЗЬ)

 

Вона - на + лод + ила - ла + мир = ... (ВОЛОДИМИР)

 

Ве + лист - ст + кий = ... (ВЕЛИКИЙ)

 

Читання тексту з дошки

 

Прочитайте текст, роз'єднуючи слова. З нього ви дізнаєтесь про князя Володимира Великого.

 

ЗакнязяВолодимираВеликогоукраїнськадержава-буладужевелика. КнязьмешкавуКиєві.

 

ВолодимирВеликийбудувавцеркви, закладавшколи, допомагавбідним.

 

Бувсуворийдлялихих, алелагіднийдлядобрих.

 

ЗайогокнязюваннянашнародприйнявХристовувіру.

 

Мовно-логічне завдання

 

З'єднайте слова так, щоб вийшов вислів Володимира Великого. Як ви його розумієте?

 

Краса воїнові читання книжок.

 

кораблеві зброя,

 

праведникові вітрила,

 

В.О. Сухомлинський радив учителям початкових класів: "Навчити усіх дітей читати так, щоб вони вміли читаючи думати і думаючи читати".

 

Щоб досягли такого рівня читання всі учні, їм потрібно навчитися аналізувати текст, тобто осмислювати його ідею, ставлення автора до того, про що він пише, висловлювати свою оцінку щодо прочитаного. Тому основним прийомом роботи над художнім твором, яким я користуюсь на уроках читання, є багаторазове звертання до тексту, перечутування його кожен раз з новим завданням.

 

Вибіркове читання має місце на всіх етапах уроку:

 

під час бесіди за змістом;

 

в ході складання характеристики дійових осіб;

 

складання словесних малюнків;

 

порівняння фактів на початку твору і в кінці;

 

під час обговорення ілюстрацій; прислів'їв до тексті;

 

під час підготовки до переказу;

 

озвучування кадрів складеного за змістом прочитаного діафільму.

 

Така організація роботи над текстом вчить дітей свідомо сприймати прочитане.

 

У своїй роботі я використовую такі завдання:

 

- Самопостановка запитань у процесі читання з метою осмислення прочитаного.

 

Така вправа формує пізнавальну самостійність, визначення причиново-наслідкових зв'язків, заставляє дітей логічно мислити.

 

Аналіз художнього твору я пропоную після емоційного первинного сприйняття тексту. Спираючись на безпосереднє розуміння змісту, подальша робота поглиблює і коригує думки дітей щодо прочитаного.

 

В своїй роботі після першого читання залежно від літературного твору, його жанру, теми, складності, практикую завдання, які розкривають емоціний вплив твору на учнів. Ставлю такі запитання:

 

Які почуття виникли під час слухання оповідання?

 

Що вас вразило?

 

Що найбільше сподобалося (не сподобалося)?

 

До яких вчинків, дій спонукає це оповідання?

 

Під час виконання завдань, які вимагають роздумів, я створюю мовну ситуацію, спонукаю учнів до висловлювання. У процесі аналізу діти проходять довгий шлях пошуку, сперечаються, відстоюють свою точку зору, вчаться розуміти інших людей.

 

Під час визначення головної думки твору, пропоную слідуючі завдання:

 

Читання, поділ на частини, складання плану.

 

Добір заголовків. (Такі розумові операції вчать бачити суттєве у змісті певного уривка чи оповідання).

 

Читання за готовим планом, поділ на частини.

 

Читання зі скороченням тексту. (При цьому діти випускають речення і слова, без яких зміст оповідання залишається зрозумілим. Це є підготовкою до стислого переказу).

 

Читання, складання сценарію діафільму.

 

Знаходження речення чи уривка, які виражають головну думку оповідання.

 

Читання назви оповідання. Співвіднесення її з головною думкою твору:

 

добір свого заголовка;

 

вибір заголовка із запропонованих прислів'їв (інших заголовків);

 

пояснення заголовка тексту.

 

Пошук слів з найбільшим смисловим навантаженням в окреми уривках та в цілому тексті.

 

Під час виконання таких завдань учні оволодівають розумовими прийомами абстрагування, порівняння, узагальнення.

 

При роботі над текстом я пропоную вправи на формування суджень.

 

Зіставлення і порівняння вчинків дійових осіб.

 

Складання характеристики дійової особи за допомогою опорних слів і без нитх. Складання характеристики героя на основі аналогічної характеристики.

 

Знаходження слів, словосполучень для змалювання усного портрета.

 

Складання порівняльної характеристики дійових осіб.

 

Знаходження і читання речень, які передають хвилювання, тривожність, радість, злість і т.д.

 

Читання найкрасивішого місця в оповідання чи вірші (найсмішнішого, найнапружнішого моментів і т.д.).

 

Вправи, завдання такого характеру вчать дитину висловлювати своє ставлення до прочитаного, оцінювати вчинки дійових осіб, виявляти мотиви їхньої поведінки, зіставляти вчинки персонажів, вчать дитину вибирати правильний вихід з тієї чи іншої ситуації. При цьому, діти, оцінюючи інших, вчаться оцінювати й себе, а також, у них виробляється уміння жити серед людей, удосконалюючи навички спілкування. Такі завдання формують моральну свідомість особистості.

 

В своїй роботі значну увагу приділяю вивченню прислів'їв та приказок. Це зумовлено тим, що це живий приклад дивовижної спостережливості і яскравого обдарування українців, уміння узагальнювати ці спостереження в етичній і водночас яскравій формі. Враховуючи це, пропоную учням майже на кожному уроці читання та української мови пояснити значення, розкрити зміст одного-двох прислів'їв.

 

Наприклад, при аналізі змісту прислів'я "Життя наше, як павутина" діти дали слідуючи пояснення:

 

- Як павучок обережно йде попавутинці, так і людина повинна бути обережною в житті.

 

- Іноді людина так заплутається в своїх справах, вчинках, як павук у павутині.

 

- Життя людини може несподівано обірватися, як ниточка у павутині.

 

Це дає дітям змогу зрозуміти зміст вислову, пояснити і встановити причиново-наслідкові зв'язки, розширити словниковий запас, вчить їх аналізувати ситуацію.

 

У своїй роботі я нмагаюся процес навчання та виховання пов'язати з формуванням та розвитком логічного, творчого мислення.

 

З метою активізації пізнавальної діяльності дітей, пробудження в них зацікавленості до матеріалу, використовую слідуючі завдання на уроках розвитку зв'язного мовлення.

 

"Ланцюжок слів". Я пропоную дітям скласти довгий поїзд зі слів, кожне слово повинно "тягнути" за собою наступне. Для заохочення учнів це завдання пропонується для кожного ряду. В кого найдовший ланцюжок - той і переміг.

 

Зима - снігова, холодна - сніг, вітер - північний, міцний, сильний - людина - розумна, смілива, радісна - день, вчинок - гарний, добрий.

 

"Казкові вітражі". Це завдання полягає в тому, що дитина повинна пригадати всіх дійових осіб конкретної казки і з'єднати знайомі персонажі з різних казок та придумати свою нову казку. Пригоди героїв переплітаються і виникає нова казка.

 

Цікаво складати казку, використовуючи морфологічний ящик. Можна вибрати одразу всіх героїв і місце дії і з'єднати в один сюжет. А можан вибрати по ходу складання казки, ніби спускаючись сходами.

 

Як домашнє завдання, це завдання допомагає підвищити творчі здібності кожної дитини, вчить фантазувати, творчо мислити, розвиває мовлення. Пропоную учням намалювати ілюстрації до нової казки, до тих місць, які найбільше сподобалися, запам'яталися, вразили їх уяву.

 

Цікавими є завдання на знайомство з протиріччями. Пропоную гру "Добре-погано". Одна група дітей знаходить в об'єкті "ЗИМА" позитивні риси, а інша - негативні.

 

+

 

Сніг - можна грати в сніжки, кататися на санчатах.

 

Можна ліпити снігову бабу.

 

Є можливість кататися на ковзанах, грати в хокей.

 

-

 

Руки взимку під час гри мерзнуть, стають мокрими.

 

Старші діти розіб'ють поробку.

 

Можна під час гри розбити носа, зламати клюшку.

 

Такі вправи вчать дітей бачити як позитивні, так і негативні сторони явищ, застерігають їх від негативних проявів, вчать прогнозувати і передбачати наслідки життєвих ситуацій.

 

Привертає увагу учнів, зацікавлює дидактична гра "Кола на воді". Діти вибирають довільне слово. Воно записується на дошці стовпчиком. На ці букви добираються нові слова, до слів - речення. На основі отриманих результатів складають оповідання, казку,веселу історію, вірш.

 

С - сніжок - настав ранок, прокинулась сніжинка;

 

Т - танок - закружляла у веселому танку;

 

І - іней - іней вкрив усе навкруги;

 

Н - небо - небо посилало сонячне проміння;

 

А - акація - сніжинка сіла на акацію перепочити.

 

Такі вправи розвивають мовлення, допомагають в написанні яскравих оповідань про навколишній світ, вчать фантазувати, розвивають уяву.

 

Я вважаю, що педагогічний пошук учителя-практика має завжди спиратися на досягнення сучасних навчальних технологй, спрямованих на розвиток творчих сил, здібностей та нахилів особистості.

 

Головним у навчальному процесі стає переорієнтація з пасивних форм навчання активну творчу працю як учнів, так і вчителів, а це неможливо зробити без розвитку логічного мислення дітей.

 

З практики знаю, що найефективнішими є ті утоки, на яких використовую різноманітні форми роботи, збагачую їх знахідками своїх творчих шукань.

 

Срібна ниточка між берегами

 

Мета: Довести вихованцям, що бабусь та дідусів не можна не

 

любити; виховувати повагу та шанобливе ставлення

 

до найстаріших членів родини.

 

Ранок проводиться в святково прибраному класі. На передньому плані - виставлені півколом столи. На задньому - лавки для гостей. На столах - скатертини, глечатка з гілочками ялинки, вироби бабусь. Спереду столів сидять внучата, позаду - їхні бабусі та дідусі.

 

На середину класу виходять п'ятеро дітей, троє з них тримають на вишитому рушнику хліб.

 

Вчитель розпочинає свято.

 

Вчитель.

 

У Галюсі є мамуся,

 

У мамусі є матуся.

 

А мамусина матуся -

 

То Галюсина бабуся.

 

А у тата є татусь,

 

Для Галюсі він - дідусь.

 

А ще знайте, що Галюся -

 

Внучка діда і бабусі.

 

Шановні гості. Недаремно розпочала я свій виступ цим віршем. Всі уже здогадалися, що сьогоднішнє свято присвячене найпочеснішим людям в сім'ї - бабусям та дідусям. Адже з давніх часів в українській родині виробився звичай шанувати найстаріших її членів. Щоразу, коли я в дитинстві чула спокійний, розважливий голос своєї бабусі, то спостерігала, як терпляче, наполегливо прищеплювала вона мені любов до праці, добра, справедливості. І думалося мені тієї миті: звідки у неї цей талант. Треба було бачити, якою стриманою і розважливою була вона у спілкуванні зі своїми онуками. Добрим був і дідусь. У вечірні години ми, маленькі внучата, припадали голівками до їх натруджених рук і благали розказувати казки, легенди. Досвід, отриманий у спадок від бабусь та дідусів, залишився для нас золотим набутком на все життя.

 

Є багато різних закликів: бережіть жінок, бережіть мир... А мені сьогодні хочеться на весь світ заявити: бережіть бабусь та дідусів, бо вони - та срібна ниточка, котра зв'язує берег нашого дитинства з берегом дитинства наших синочків та доньок.

 

Тому й наступила пора цих людей вшанувати.

 

Вас, бабусі й дідусі, внучата будуть вітати.

 

Ілона Л.

 

Ясне сонечко проміння посилає щедро в клас.

 

Це воно, напевне, знає, що сьогодні свято в нас.

 

Іра С.

 

Гостей дорогих ми стрічаємо щиро.

 

Стрічаємо хлібом, любов'ю і миром.

 

(несуть хліб бабусі).

 

Настя М.

 

Бабусь ми дуже любимо, їм палкий привіт шлемо.

 

Та й не тільки їм одним, а й дідусенькам своїм.

 

Максим Г.

 

Для вас - всі усмішки ясні, для вас - пісні та квіти.

 

Хай бачать гості дорогі, які ми щасливі діти.

 

Іра С.

 

Спасибі вам, дорогенькі, що ви тут сьогодні з нами.

 

До вас наше перше слово: любі, рідненькі, будьте здорові!

 

Максим Г.

 

Спасибі вам за роботу, за руки ваші й турботу.

 

За те, що вдома повсякчас ви так піклуєтесь про нас.

 

(діти сідають на свої місця)

 

Вчитель.

 

Якось в автобусі я почула цікавий діалог. Того дня молода мама з дочкою їхали в село. Поруч з ними сиділа літня жінка, уважно придивилася до них і питає: "Куди, доню, їдеш?"

 

По бабусині казки, - ніжна відказала та.

 

А ти любиш свою бабусю?

 

Дівчинка гордо змахнула косичками.

 

А хіба бабусю можна не любити?

 

І справді. Мудро підмічено. З дитячих вуст глаголить істина.

 

(На середину вибігає шестеро дітей).

 

Яна

 

Чому так багато довкола тепла?

 

Максим Г.

 

Це ж моя (показує рукою) бабусенька його принесла!

 

Аня Г.

 

Скільки у бабусі сонця і тепла.

 

Скільки в неї радості, щедрого добра!

 

Антон П.

 

У дуду бабусі - почуттів глибинь,

 

А в очах бабусі - неба ніжна синь.

 

Денис К.

 

У руках невтомних - праця без кінця,

 

А в устах ласкавих - мова мудреця.

 

Катя Р.

 

Як же не любити бабцю дорогу?

 

Я перед бабусею завжди у боргу.

 

Ігор Т.

 

Бабусі вміють працювати на заводі й за верстатом.

 

Вміють хворих лікувати, смачні страви годувати

 

І за нами доглядати.

 

Вміють все робить в житті, у них руки - золоті.

 

Вчитель.

 

І справді. Ось які чудові витвори принесли вони сьогодні на наше свято (демонстрування виробів).

 

При сучасній зайнятості батьків бабусі у багатьох випадках беруть левину частку турбот і обов'язків, пов'язаних з вихованням внучат! Якось знайома жінка зізналася мені ось у чому: "Коли жили наша мама, ми біди не знали. Діти нагодовані, в хаті чисто. Ми з чоловіком повністю віддавалися роботі".

 

Ось вони - запізнілі слова вдячності. На жаль, покійній матері їх уже не почути.

 

Уже крилатим став вираз: є баба - є діти. Нерідко наші бабусі є творцями легенд, казок, приповідок.

 

А які приповідки про бабусь пам'ятаєте ви, діти?

 

Діти називають:

 

Поки баби - доти й ради.

 

Хто бабу має - потіху знає.

 

Бабця скаже, як зав'яже.

 

Там бабині руки, де онуки.

 

Бабине слівце - плідне деревце.

 

- А ще, діти, пригадайте поспівки чи гойдалки про бабусь, котрі ми вчили на різних уроках.

 

Діти називають:

 

Ой, люлю, ой, люлю!

 

Пішла баба по цибулю.

 

А дід пішов по петрушку

 

Закришити тобі юшку.

 

Диби, диби, диби, ди,

 

Пішла баба по гриби.

 

Дід по опеньки шукати раненько.

 

Баба свої посушила, дідові сіренькі.

 

- Киця мура, де ти була?

 

У бабусі.

 

Що робила?

 

Миски мила.

 

Дві помила, дві розбила,

 

Баба хвостика набила.

 

Ой чук, чук, чук,

 

Наловив дід щук.

 

А бабуся карасиків

 

Годувати Тарасиків.

 

(Вчитель зачитує, а учні називають твір).

 

1. Ось і настав цей день. Мама накриває стіл білою скатертиною. Ніна подумала: це ж і бабуся за стіл сяде. А в неї ж руки тремтять...

 

(Іменинний обід)

 

2. Назар швидко підвівся і посадив бабусю. Йому було соромно за друга.

 

(В автобусі)

 

3. - Що ти копаєш, Юрасику? - запитує батько.

 

- Та землянку будую.

 

- А для чого ж тобі землянка?

 

- А ви з мамою житимите, як постарієте.

 

(Комірчина для дідуся)

 

4. Прийшов до Бориса товариш. Він сказав:

 

- Добрий день, бабусю!

 

Борис весело підштовхнув його ліктем.

 

- Ходім, ходім. Можеш з нею не вітатися. Вона вже стара старушенція...

 

(Діти задумались, відгадати не можуть).

 

5. Не я вчу, життя вчить. А вам би, дурненькі, радіти треба. Для вас син зростає! Я своє віджила на світі, а ваша старість попереду. Що уб'єте, те не вернете.

 

(Знову мовчанка).

 

Вчитель.

 

З якого твору ці слова, ви, дітки, не змогли відгадати тому, що його ми не читали. Я познайомила вас з початком і кінцем оповідання. Чи хочете знати, що розповідається в основній частині? Тоді в понеділок я вам її прочитаю. Тож приходьте на уроки, не пошкодуєте. А втім, може хтось із вас за вихідні сам здогадається чи придумає свою середину оповідання. (Бажаючі піднімають руки). Молодці, тож чекаймо понеділка.

 

Прийшла найвищая пора вам, дітки, слово дати.

 

Про бабусів та дідусів своїх розповідати.

 

(Пісня "Наша бабуся". На середині класу троє дітей співають заспів. Інші, сидячи на місцях, виконують приспів).

 

І

 

Пісень багато знаємо, уміємо співать.

 

А нині про бабусеньку вам хочем розказать.

 

ПРИСПІВ: Рідна бабусенька, мила бабусенька,

 

Лагідна бабусенька любить нас.

 

ІІ

 

Уміє рукавички нам бабусенька сплести.

 

І на добраніч казочку встига розповісти.

 

ПРИСПІВ:

 

ІІІ

 

Ми любимо бабусеньку всім серденьком своїм.

 

Із нашою бабусею нам весело усім.

 

ПРИСПІВ:

 

(Далі віршики, підібрані і складені на основі учнівських домашніх творів, дарують внучата своїм бабусям та дідусям).

 

Женя О. (повертається до бабусі).

 

Бабусенько добра, мила, як іще тебе назвать?

 

Це ж для мене ти вже сплела шкарпеточок пар із п'ять

 

Ти мені подаш сніданок, як вести себе навчиш.

 

А коли прийду зі школи, що не ясно - поясниш.

 

Захворію, хоч легенько, вся тремтиш, не можеш спать.

 

Тож дозволь, тебе, рідненька, за усе поцілувать. (Цілує).

 

Настя М.

 

Дуже гарно шиє одяг мені моя бабуся.

 

Коли виросту - то звичайно в неї я навчуся.

 

Голосок - розважливий, руки - працьовиті.

 

Хіба можна бабусеньку таку не любити?

 

Катя Р.

 

Ой нема миліше, нема веселіше

 

Як в бабці на гостині.

 

Медом нагодує, ще і поцілує

 

Личенько дитині.

 

Яблучок нав'яже, казочку розкаже,

 

Ще й іграшку справить.

 

Бабуся радіє, сама молодіє,

 

Коли внучків бавить

 

Денис Г.

 

Бабусю, дай руки твої пцілую (цілує),

 

За шийку тебе обійму (обіймає).

 

І щічку погладжу (гладить).

 

Ти знаєш, бабусю, як дуже тебе я люблю.

 

І ти мене любиш, хоч я неслууняний.

 

Частенько і шкоду роблю.

 

Та ти мене пробачиш, мене поцілуєш.

 

І я тебе дуже люблю.

 

Антон П.

 

В мене бабця ще бадьора, ще працює цілі дні.

 

А в зимову мені пору, галушки варить ще й смачні.

 

Вона вміє в шашки грати, рукавички сплести.

 

Ще й казочку про бичка гарно розповісти.

 

З нею - вдома, з нею - в гості, з нею дружно я живу,

 

Бо її змалечку просто дуже-дуже я люблю.

 

Максим Ш.

 

А моя бабусенька приїхала іздаля.

 

Ще й гостинці привезла з рідного села.

 

Я до неї серцем любо пригорнуся.

 

Хай сіяє сонце, як моя бабуся.

 

Денис Б.

 

Іжджу влітку з братом я в гості до бабусі.

 

Ми її помічникі і найперші друзі.

 

Покопаєм їй город, попасем гусяток

 

І в світлиці приберем гарно як на свято.

 

А бабуся нас обох дуже-дуже любить.

 

І розказує казки, й ласково голубить.

 

Тричі з братом молоко пити в неї мушу.

 

Їсти кашу, пироги і смачну пампушку.

 

А бабуся каже нам: - внуки мої любі,

 

Ви у мене молодці, будуть із вас люди.

 

Яна К.

 

В смьогоднішнє свято я рано-рано встала,

 

Малюночок гарненький швиденько змалювала.

 

Фіалочки у вазі, над ними небо ясне

 

І сонечко у небі горить, горить, не гасне.

 

Піду я в крайню хату до баби Марусини.

 

Ані дітей у неї, ані рідні-родини.

 

Вона стара і квола, самотня й сумовита.

 

Бабусю я розважу, погомоню з старою,

 

Віддам їй сонце, небо, фіалочки у вазі.

 

Нехай радість засіяє в її самотній хаті.

 

На екрані з'являються слова:

 

БАБУСЯ

 

БАБУЛИНЯ

 

БАБУСЕНЦІЯ

 

БАБУМАМЦЯ

 

БАБУТАТКО

 

БАБУСОНЕЧКО

 

- А знаєте, дітки, кого в нашому класі сьогодні можна назвати бабумамцею і бабутатком? Це бабусю Антона. Тож, привітай свою бабусю.

 

Антон

 

Бабусю, люба, ніжна, дорогенька,

 

Тобі на свято квіти ці несем.

 

Ти наше сонце, найясніша зірка,

 

Ти над у се для нас, ти над усе.

 

(Біжить до бабусі, цілує та вручає ківти).

 

Вчитель.

 

А зараз, дітки, повернемося до слів на екрані. Перечитайте їх ще раз і шепніть мені на вушко, котре слово вам найбільше сподобалось. (Діти, як правило, називають БАБУСОНЕЧКО). А зараз подивіться на своїх бабусонечок.

 

(Відкривається завіса на дошці. Тут прикріплений великий жовтий круг, всередині якого наклеєні світлині бабусь. Від нього жовті промінці).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А зараз, діти, пограємо в гру. Пригадайте, на які питання відповідають прикметники. Ними і будемо "прикрашати" наших бабусонечок.

 

(Діти називають прикметники, а вчитель пише їх на промінчиках сонечка).

 

- Ну й красиві бабусі всі сьогодні в нас!

 

(Вибігає дівчинка).

 

- Не відстали й дідусі, он які! Он які.

 

Денис К.

 

Наші діди теж бувало з гірки падали чимало.

 

Їх бабусі гнали в дім і штанці латали їм.

 

А сьогодні вже вони он які поважні

 

Тільки й думають, як нам дати зауваження.

 

Настя М.

 

Дорогий дідусю! В день цей урочистий

 

Ти прийми від мене вірш цей голосистий.

 

Ще й тобі, рідненький, розкажу я казку,

 

Подарую квітку й найніжнішу ласку.

 

Вчитель.

 

Я знаю, що дідусь Насті Е. - славний музикант. Цей талант передався йому з діда-прадіда. Тож попросимо дідуся нам зіграти на скрипці.

 

(Дідусь розповідає про династію музикантів, грає на інструменті).

 

А ще знаю, що музиці навчає він і свою онучку. Тож покажи, Насте, який ти, завдяки дідусеві, гарно граєш на піаніно.

 

Настя М.

 

Мій дідусь старенький, як голуб сивенький.

 

По садочку ходить і мене малую онучечку водить.

 

По садочку ходить, яблучка знаходить, ще й дає горіхи

 

Дідусь любий, милий, як голубчик сивий, з ним - багато втіхи.

 

Ілона Л.

 

Вмілі руки має мій дідусь,

 

Змалку до труда вони приучені.

 

Руки ці робочі, шкарубкі

 

Збудували не одну світлицю

 

Руки ці на втіху нам усім

 

Трудяться, а дниною погожою

 

Крізь широкі вікна в чистий дім

 

Сонечко вони до нас запрошують.

 

Антон П.

 

Добре дідові - у нього є сокира, й пилка є,

 

Молотки, винти, гвіздочки, та мені він не дає.

 

Бо мала рука ще в мене, а сокира заважка...

 

Треба, каже, почекати, поки виросте рука.

 

Каже - я ще невеликий і не вмію ще пиляти.

 

А сокирою, він каже, можу пальця відрубати.

 

Максим Г.

 

А мій дідусь колись весною маленькі яблука садив.

 

Розрісся сад, умивсь росою, з плодами віти розпустив.

 

Тепер дідусь погожим літом у гості мене виглядав.

 

І яблуневим білим цвітом його сміється борода.

 

Антон Ф.

 

Я рідного дідуся з портрета пам'ятаю.

 

Але пишаюсь ним і знаю, що на війні він воював,

 

Життя свого не шкодував, щоби заклятий ворог нашуї

 

Вкраїнську землю не топтав.

 

Після війни дідусь у шахті працював.

 

До неї пішки на роботу щоразу поспішав.

 

За працю чесну і сумлінну він нагороди приносив.

 

Абияк працювати дідусь мій не любив.

 

І на врочистостях усюди завжди пошану дід мій мав.

 

Хоч орденами свої груди не дуже й часто прикрашав.

 

Сьогодні вже його немає, тож гордо заявляюя:

 

Безсмертя, слава їх чекає, гордиться ними вся земля.

 

Такі герої не вмирають, вони відходять в небуття.

 

І подвиги їх пам'ятаєм, - пронесемо через життя!

 

Женя О.

 

Нехай, хоч і в маленькім ділі,

 

Та руки в нас уже умілі.

 

Для вас, наші любі, славні,

 

Ростем помічниками.

 

І подарунки змайстрували

 

Своїми власними руками.

 

(Під ніжну мелодію баяна діти вручають сувеніри бабусям та дідусям).

 

Вчитель.

 

Людина, як зірка, народжується, щоб світлішим став Всесвіт. І саме цим світилом Всесвіту для мене стали ваші внучата, без яких моє життя не мало б сенсу. Спасибі вам, дорогі батьки, що подарували нам ці зірки, а вам, бабусі й дідусі, - що допомогли їх зростити.

 

Тож прийміть від мене доземний уклін та ось ці символічні медалі.

 

(Під мелодію маршу вчителька вішає кожній бабусі та дідусеві медаль, виготовлену з жовтої фольги. На ній витиснене слово "Дякую!").

 

 

Діти. Ось і підходить до кінця наше свято. Чи довела я вам, що бабусю і дідуся не можна не любити? Тож покажіть, як ви їх любите.

 

(Діти зриваються зі своїх місць, кидаються в обійми бабусям та дідусям. Вчитель кличе до себе тих, хто не мав, кого любити і ніжно голубить їх).

 

Пам'ятайте: дім, в якому немає прихистку для бабусь чи дідуся, нагадує казарму божевільних. Тож ніколи не забувайте про найстарших членів родини, і нехай стежка до їхніх осель завжди буде витоптана.

 

(Вибігає троє дітей).

 

Ілона Л.

 

Тим, що в поле йдуть орати,

 

Що будують теплі хати,

 

Вчать внучат своїх читати,

 

Вишивати і в'язати,

 

Смачні страви готувати, -

 

Шана й дяка їм велика

 

Від гостей на вічні віки.

 

Антон П.

 

Спасибі вам, - говорим знов

 

За вашу ласку і любов.

 

І вся вкраїнська дітвора

 

Вам зичить щастя і добра.

 

Щастя, здоров'я, золота міхи,

 

А ще, крім того, в домі потіхи.

 

Хай радість у вашому домі вирує,

 

А внуки за працю і щирість шанують.

 

Ігор Т.

 

Хай радість і сонце заглянуть в віконце,

 

Відкриються двері для щастя й тепла.

 

Хай сила прибуде, здоров'я зміцніє

 

На щедрі, на довгі, на многі літа.

 

(всі співають "Многії літа")

 

УРОК №1

 

Тема: Повторення вивченого про головні члени речення. Зв'язок

 

слів у реченні. Слова з прямим і переносним значеннями.

 

Мета: формувати в учнів уявлення про пряме і переносне значення

 

слів; спостерігати за вживанням слів у прямому та

 

переносному значення; удосконалювати орфоепічні навички,

 

вміння встановлювати зв'язок слів у реченні; розвивати

 

навички учнів зв'язно висловлювати свої думки; виховувати

 

любов до осінньої пори року.

 

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

 

Обладнання: "Підручник з української мови", 3; Карта країни

 

Лінгвістики; Оленка - Осінь з кошиком; додатковий

 

матеріал.

 

ХІД УРОКУ

 

І Організація класу до уроку.

 

Сприймаю все нове

 

І мислю логічно,

 

І вчителя слово

 

Здійсню я практично!

 

ІІ Повторення вивченого з теми "Речення".

 

1. Групова робота з метою перевірки засвоєння зв'язку слів у реченні та виду речень.

 

1 група. Запишіть речення. Визначте тип речення за метою висловлювання. Встановіть зв'язок слів у реченні.

 

Жовте листячко летить, під ногами шелестить. (Розповідне речення).

 

2 група. Вересень трусит груші в садочку? (Питальне речення).

 

3 група. Милуйся осінніми деревами при заході сонця! (Спонукальне речення).

 

2.Перевірка завдання.

 

ІІІ Вивчення нового матеріалу.

 

1. Розповідь учителя.

 

- Далеко за горами, за лісами, за полями і морями, розкинулася славетна країна Лексикологія. Править в цій країні Слово. Слова з прямим і переносним значенням служать помічниками правителя.

 

Одного разу вони вирішили оглянути свої володіння.

 

ЗАГАДКА. В зеленім лісі побував якийсь художник - і поволі

 

Дерева перефарбував у золотисто-жовтий колір.

 

- Ти хто такий? - я здивувась. - Чому тебе не бачив досі?

 

- То придивись, - хтось озвавсь, - І ти тоді побачиш ... (Осінь)

 

Слово - правитель запросило Оленку-Осінь в гості у країну Лексикологію. Оленка погодилась прийти, але з умовою, що жителі країни визначать підмет і присудок у реченні:

 

В зеленім лісі побував

 

Якийсь художник - і поволі

 

Дерева перефарбував

 

У золотисто-жовтий колір.

 

Чи справді художник перефарбував ліс?

 

В якому значенні вжиті слова побував, перефарбував?

 

Чому дерева золотисто-жовтого кольору?

 

2. Повідомлення теми і мети уроку.

 

- Що ми можемо сказати про правителя країни - Слово? Воно складається із звуків, ділиться на склади, служить для складання речення. Головне призначення - служити засобом називання навколишніх предметів, ознак, дій. Тому треба знати слова та їх значення. Сьогодні познайомимось із властивістю слів вживатися в прямому і переносному значенні.

 

3. Вправа - знахідка.

 

Якось вітер ніс листок

 

І прикульгував щокрок,

 

І щокрок відпочивав,

 

І листок на землю клав.

 

Так сердешний занеміг,

 

Ніби ніс він збіжжя міх,

 

Важко дихав і сопів,

 

Аж упав нарешті в рів.

 

Зринув хитрий вітрюган,

 

Свиснув, крикнув з-під небес,

 

І листок у хмарі щез

 

(Д.Павличко).

 

- Знайдіть слова в переносному значенні.

 

- З якою метою поет приписує вітру дії людини?

 

ГРА "Кола на воді".

 

В - вечір. Непомітно надійшов вечір.

 

І - іскорка. На небі засяяла перша іскорка вечірньої зорі

 

Т - тиша. Навкруги стояла прозора тиша.

 

Е - екзотичні. Дерева виднілися екзотичними силуетами.

 

Р - річка. Красуня-річка несла свої води у далечінь.

 

4. Робота з підручником.

 

а) Працюйте разом! Читання та аналіз правила (с.57)

 

б) Заучування правила.

 

в) Запис речень (впр.123). Формування поняття про пряме і переносне значення слів (усно).

 

Дівчинка Галинка співає веселу пісню. Співає вітер над верхів'ями дерев. Серце і душа радісно співають. Грайливо співає у повітрі пташка.

 

Як ви розумієте кожне речення?

 

У якому реченні слово співає вжите в прямому, а в якому - в переносному значенні?

 

У яких текстах можуть вживатися слова з переносним значенням? (У художніх текстах).

 

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

 

(Пісенька "Галя по садочку ходила")

 

Галя по садочку ходила (діти встають)

 

Хусточку біленьку загубила (знімають хусточки)

 

Галя по садочку блукає (кружляють)

 

Хусточку біленьку шукає (присідають)

 

Не журися, Галю, серденько (встають)

 

Ми знайшли хустинку біленьку (піднімають руки вгору)

 

У садочку біля малини (розводять руками)

 

Під зеленим листям тернини (зав'язують хустинку на голову)

 

г) Каліграфічна хвилинка.

 

- Напишіть, не відриваючи руки, слово осінь.

 

- Доберіть і запишіть 5 ознак осені. (Рання, золота, багряна, плаксива, щедра...)

 

- Складіть і запишіть речення зі словом осінь.

 

-Ввстановіть, в якому значенні вжито дібрані слова.

 

д) Самостійна робота. С. 58, впр.125.

 

Письмово 2 та 3 речення. Визначіть головні члени речення.

 

є) Коментоване письмо. С.58, впр. 126.

 

5. Творча робота.

 

Оленка-Осінь пропонує творчу роботу. Прочитайте текст. Спишіть речення, відокремлюючи одне слово від іншого. Підкреслені в тексті слова замініть відповідними словосполученнями з дужок, поставивши їх у потрібній формі. Запишіть текст. Підкресліть слова, вжиті у переносному значенні. Усно встановіть зв'язок слів у першому реченні.

 

Прийшлаосінь. Пожовтілолистянаберезах, почервонілонаосиках.

 

 

Сонцевженепекло, азлегкапригрівалоземлю.

 

 

(Зайнятись багрянцем, стояти на порозі, ласкаво пестити, спалахнути золотом).

 

СЛОВНИК: пестити - ласкати.

 

- Читання відредагованого тексту.

 

- Які слова вжиті впереносному значенні?

 

- Який текст вам сподобався більше? Чому?

 

- Встановіть зв'язок слів у першому реченні.

 

ІV Підсумок уроку.

 

1. Тест.

 

Запишіть, в якому значенні вжито словосполучення.

 

Гострий олівець.

 

а) прямому; б) переносному.

 

Гострий біль.

 

а) прямому; б) переносному.

 

Гострий ніж.

 

а) прямому; б) переносному.

 

Гостре слово.

 

а) прямому; б) переносному.

 

Гострий погляд.

 

а) прямому; б) переносному.

 

Гостра коса.

 

а) прямому; б) переносному.

 

Чого навчила Оленка-Осінь?

 

Поясніть, що означає пряме та переносне значення слова?

 

Наведіть приклади вживання слів в прямому і переносному значеннях.

 

V Домашнє завдання.

 

С.58, впр. 127.

 

УРОК №2

 

Тема: Слова, що мають кілька значень.

 

Мета: формувати поняття про багатозначність слів в українській

 

мові, виробляти вміння правильно вживати багатозначні

 

слова в мовленні; розширити уявлення про значення слів і їх

 

вживання; розвивати мовлення учнів через систему вправ з

 

логічним навантаженням, виховувати любов до оточуючого

 

середовища.

 

Тип уроку: урок засвоєння навичок та вмінь.

 

Обладнання: маршрутна карта країни Лінгвістики, дидактичний матеріал, малюнки.

 

ХІД УРОКУ.

 

І Організація класу до роботи.

 

- Чи готові, учні, мандрувати далі країною Лінгвістикою?

 

- Йдемо по стежині прямого та переносного значння слів.

 

Дзвоник вже сигнал нам дав.

 

Працювати час настав.

 

Тож і ти часу не гай,

 

Працювати починай!

 

ІІ Перевірка домашнього завдання.

 

1. Фронтальне опитування.

 

Що таке діамант? (Дорогоцінний камінь).

 

З чим порівнює автор дитячі голоси? (Із двіночками).

 

Якого кольору були щоки танцюристів? (Червоного, як маки)

 

2. Робота в групах.

 

- Випишіть слова, вжиті в переносному значенні (карточки).

 

1 група.

 

Про що виспівує струмок?

 

Про літо золоте.

 

Про що співає колосок?

 

Про те, як він росте.

 

Про що виспівує земля?

 

Про неба синь і шир.

 

Про що співаєш ти і я?

 

Про маму і про мир.

 

(А.Костецький)

 

2 група.

 

- Підкресліть спочатку слова, вжиті в прямому значенні, однією лінією, а потім - в переносному - двома лініями. З однією парою слів складіть і запишіть речення.

 

Золотий годинник - золоті руки.

 

Гостре слово - гострий ніж.

 

Гарячий погляд - гарячий камінь.

 

Залізна воля - залазна стріла.

 

Гостре слівце ріже вухо. Гострий ніж лежав на столі.

 

3 група.

 

- Допишіть до поданих словосполучень, вжитих у прямому значенні, словосполучення, вжиті у переносному значенні. Складіть та запишіть речення з однією парою слів.

 

Каштанове листя - каштанове волосся.

 

Весела дівчина - веселе літо.

 

Гіркий перець - гіркий урок.

 

Сизий голуб - сизий туман.

 

(Сизий туман вкрив поле, сади, луки й ліси. Смачно клював зерно сизий голуб.)

 

ІІІ Вивчення нового матеріалу.

 

1. Оголошення теми й мети уроку.

 

2. Вправа-відгадка. С.58. впр.128, усно.

 

Висновок. Отже, в українській мові є слова, які можуть мати кілька значень.

 

3. Вправа-дізнавайка.

 

Ніс людини - ніс корабля.

 

Вінок із квітів - вінок цибулі.

 

- Що спільного у цих словах?

 

4. Робота зі шкільним тлумачним словником української мови.

 

- Які значення має слово кран?, кран??

 

- Знайдіть у тлумачному словнику пояснення значень цих слів.

 

1 група 2 група 3 група

 

край? край? край?

 

- Складіть речення з даним словом.

 

ІV Тренувальні вправи.

 

1. Коментоване письмо. С. 59, впр.129.

 

а) завдання 1 (усне)

 

б) Каліграфічна хвилинка.

 

Земля всіх годує.

 

в) Завдання 2.

 

Ми живемо на планеті Земля.

 

На чорній землі біла пшениця родить.

 

Мій край, моя земля, як довго я до тебе линув.

 

2. Вправи-ігри (усно).

 

а) У небі весело я сяю,

 

А влітку тлю я поїдаю.

 

(Сонечко - небесне світило; сонечко - комаха).

 

б) Чудово відпочивати на галявині; де з-під землі показав свою шапочку грибок-боровик.ще трішки сонечка і підросте, а ось далеко в небі...

 

Журавлиним я буваю,

 

А деколи й пісні співаю.

 

(Ключ журавлів, скрипковий ключ).

 

Він замок відкрити може

 

І закрутить легко гайку.

 

Чарівник вам допоможе

 

Відгадати цю загадку.

 

(Гайковий ключ, ключ від дверей).

 

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА.

 

Прилетіли журавлі (помахати руками, як крилами)

 

І великі, і малі (руки вгору, руки вниз)

 

Сіли собі на ріллі (присісти)

 

Заспівали: "Тра-ра-рі" (встати)

 

Де журавка ходила (ходьба з високими підніманням стегна)

 

Там пшениця родила

 

Де журавель походив -

 

Там ячмінь уродив.

 

3. Творча робота. (впр. 130., с.60)

 

- Складіть і запишіть речення з одним словосполученням. Зробіть звукву схему слова КЛЮЧ.

 

4. Гра "КОЛА НА ВОДІ".

 

Я - яскравий

 

Л - лагідний

 

И - квіти

 

Н - ніч

 

К - канікули

 

А - авіалайнер.

 

5. Самостійна робота.

 

У зошиті з письма

 

Я коса чи пряма.

 

Ще можу я, повірте,

 

І креслити, і міряти.

 

А якщо треба, враз

 

Шикую школу, клас

 

(А.Арсірій)

 

- Про що говориться у загадці?

 

- Про які значення слова лінійка говориться у загадці?

 

- Що спільного у значенні цих слів?

 

Виконання вправи 131 (с. 60).

 

6. Пояснити значення прислів'я.

 

НЕДАРЕМНО ХОДИТЬ СЛАВА, ЩО МАЙСТРА БОЇТЬСЯ СПРАВА.

 

V Підсумок уроку.

 

1. Вікторина (усно)

 

а) Вправа-конкурс.

 

Назвати іменники, які, залежно від написання, можуть означати власну чи загальну назув.

 

Користуйтесь словником! (10 балів).

 

1 група 2 група 3 група

 

Земля - земля Орел - орел Роман - роман

 

б) Завдання-жарти. Кожній групі - запитання.

 

(1 бал за відповідь)

 

Як ключі до неба добирається? (Журавлині)

 

Якою голкою не пошиєш строчки? (Їжака, ялинковою)

 

Що падає, але ніколи не розбивається (Темпиратура)

 

Яку річку можна зрізати ножем? (Прут)

 

Яке місто літає над горами? (Орел)

 

З якого крана не набереш води? (З підйомного).

 

Підведення підсумків. Визначення переможців.

 

VІ Домашнє завдання.

 

С. 61, впр. 132.

 

УРОК №3

 

Тема: Слова, які звучать і пишуться однаково.

 

Мета: ознайомити учнів з омонімами (без вживання терміна); вчити

 

вдумливо сприймати мовлене і записане слово; розвивати

 

інтерес до мови, лексичного значення слів; виховувати почуття гордості за рідну українську мову.

 

Тип уроку:

 

Обладнання: маршрутна карта країни Лексикології, книжки з творчими

 

завданнями, парні малюнки.

 

ХІД УРОКУ.

 

І Організація класу.

 

Схились голівки, до праці мерщій.

 

Ти всі перешкоди здолати зумій.

 

Працюй наполегливо, швидко, старанно,

 

Щоб кожна хвилинка не втратилась марно.

 

ІІ Перевірка домашньої роботи.

 

1. Відповіді на запитання.

 

Які багатозначні слова ви знайшли?

 

Чому вони багатозначні?

 

2. Три учні одержують завдання на картках.

 

3. Вибірковий диктант.

 

Виберіть слова, що мають два і більше значення.

 

Замок взяли штурмом. Замок відкрився.

 

На нотному стані зображено скрипічний ключ. Я маю ключ від квартири. Ключ журавлів пролетів над селом.

 

Злетів останній березовий листок. Дай мені чистий листок у лінійку.

 

Поясніть значення кожного слова.

 

ІІІ Вивчення нового матеріалу.

 

1. Оголошення теми і мети уроку.

 

Мова, наша мова,

 

Мова кольорова,

 

В ній гроза травнева

 

Й тиша вечорова

 

(Ю.Рибчинський).

 

2. Розповідь учителя.

 

- Багато письменників пишуть про красу мови, красу слова. Сьогодні ми поговоримо про правителя країни Лексикології - Слово, про слова, які звучать і пишуться однаково.

 

3. Гра у віршах "ЗНАЙДИ МЕНЕ".

 

а) з галявини багатозначних слів ми перейдемо в поле слів, які звучать і пишуться однаково, а щоб ми не заблукали на пшеничному чи ячмінному полі, нам допоможе пес Барбос. Ігор вирішив погратися з псом.

 

Ну й охочий брат мій Ігор

 

До усяких жвавих ігор.

 

Де яка у світі гра є,

 

Залюбки у неї грає.

 

- Які слова повторюються? А що означають?

 

б) Граючись, Ігор побачив...

 

У стоніжок по сто ніжок.

 

Всі сто милися,

 

Всі стомилися.

 

(Г.Бойко)

 

- Які слова у цьому вірші повторюються?

 

- Хто така стоніжка?

 

в) Пес Барбос повів нас через...

 

Дорога стелилась через золоте поле пшениці.

 

Дорога ваза з волошками вигравала всіма кольорами райдуги.

 

- Назвіть слово, що повторюється.

 

ВИСНОВОК: Щоб правильно зрозуміти такі слова, треба їх прочитати, чітко

 

вимовити, ввести в речення.

 

4. Хвилинка каліграфії. Письмо по пам'яті.

 

Песик з поля волошку ніс

 

І поранив собі ніс.

 

5. Гра "ЛАНЦЮЖОК СЛІВ".

 

Пес - великий, лагідний, веселий - клоун - цікавий, смішний - віршик - дитячий, маленький - дитина - хитра - лисиця - руда, швидка - час.

 

ІV Тренувальні вправи.

 

1. Коментоване письмо (впр. 133)

 

2. Ознайомлення з правилом (с. 61)

 

3. Робота в групах (диференційовано).

 

1 група.

 

Складіть і запишіть 2 речення зі словом поле, щоб це слово мало різне значення.

 

2 група.

 

Спишіть вірш, у першому реченні підкресліть підмет і присудок.

 

Я візьму маленький прут,

 

Пожену гусят на Прут.

 

Хоч купатиму не в милі,

 

Стануть чисті всі та милі.

 

3 група.

 

С.62, впр. 135.

 

4. Перевірка завдання по групах.

 

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

 

Пригадаймо, друзі, вмить,

 

Як пшениченька шумить:

 

Ш - ш - ш - ш - ш.

 

Як в гайку струмок дзвенить:

 

Джер! - Джер! - Джер!

 

Всі ми трохи пошуміли,

 

Від роботи відпочили.

 

5. Гра "ХТО БІЛЬШЕ?".

 

Гей, стрільці, хапайте луки,

 

Та біжіть бігом на луки!

 

Комарня там вельми сита -

 

Настріляте зо три сита!

 

(С.Павленко)

 

Схожий він на апельсин

 

І на небі лиш один.

 

Нас же в батька - кільканадцять,

 

Я й брати - всього дванадцять (Місяць)

 

(А.Свашенко)

 

Я у кожній деревинці

 

Квітці, кущику, травинці.

 

В класі ж на уроці мови

 

Ти побачиш мене в слові. (Корінь)

 

(А.Свашенко)

 

Друг мій воду набирає,

 

Я у вирій відлітаю. (Журавель)

 

(С.Павленко)

 

- Прочитайте слова, які виписали.

 

6. Вірші-жарти.

 

С.61, впр. 134 (усно)

 

V Домашнє завдання.

 

С.62, впр. 136.

 

Що таке наголос?

 

Який склад називається наголошеним?

 

Який склад називається ненаголошеним?

 

VІ Підсумок уроку.

 

Лінгвістична гра-естафета (письмово)

 

(На дошці вивішені парні малюнки)

 

Я на дереві гойдаюсь,

 

Я в конверті відправляюсь.

 

(Лист дерева, лист у конверті)

 

Я воду закриваю,

 

Я вантажі піднімаю.

 

(Кран для води, піднімальний кран).

 

Я в небі сяю,

 

Я тлю всю поїдаю.

 

(Сонечко - зірка, сонечко - комашка)

 

Це слово три значення має:

 

То двері воно зачиняє,

 

То тягнеться ніжно до мами,

 

То букви виписує вправно.

 

(Ручка)

 

Що спільного у цих словах? (Назва предмета)

 

Що відмінне? (Значення).

 

УРОК №4

 

Тема: Спостереження за роллю синонімів та антонімів у тексті.

 

Мета: закріпити вміння спостерігати за роллю слів-синонімів,

 

слів-антонімів та багатозначних слів; вводити

 

словосполучення у речення; розвивати мовне чуття,

 

інтерес до мови, увагу до лексичних значень слів, уміння

 

користуватися ними; прищеплювати любов до

 

багатозначності і співучості української мови.

 

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації знань.

 

Обладнання: маршрутна карта Лингвістики, малюнки про осінь,

 

О.Вартабедян "Осінь на Замовій горі", лялька

 

Оленка-Осінь.

 

ХІД УРОКУ

 

І Організація класу до уроку.

 

Щоби бали були вищі,

 

Треба вивести ще краще

 

Кожну букву, кожен штрих

 

Клас працює, клас притих.

 

1. Епіграф до уроку

 

У садах, гаях блукає,

 

Жовті шати одягає,

 

Золотисту стелить постіль ,

 

Жде сестрицю білу в гості. (Осінь).

 

2. Кросворд.

 

_ _ _ _ А

 

_ _ _ _ _ _ _ Н

 

_ _ _ _ Н _

 

_ _ _ _ _ О

 

(Груша, апельсин, лимон, яблуко)

 

Як ще можна назвати фрукти? (Садовина). Овочі? (Городина).

 

Як називаються слова, близькі за занченням?

 

А протилежні?

 

ІІ Вивчення нового матеріалу.

 

1. Оголошення теми і мети уроку.

 

2. Бесіда вчителя.

 

- Хто описує осінь (Письменники, поети).

 

- Хто малює осінь? (Художники)

 

3. Лінгвістичний експеремент (Нечуй-Левицький "Осінній день")

 

Осінній день.

 

День був ясний, сонячний та теплий. Сонце ходило на небі низько, але ще добре припікало косим промінням. Тихий вітер ледве ворушився. Половина листя на вербах уже пожовкла, але на тополях, осокорах лист зеленів, ніби влітку. Якби не жовте листя в садках, то можна було б подумати, що надворі справжнє літо. Тільки зелена низька озимина нагадувала про осінь. Надворі летіло павутиння. Воно обснувало тополі, верби, стежини, тини: маяло на вершечках садків і знов летіло та летіло; хто його зна, де воно й бралося.

 

Прочитайте уривок тексту (на карточках).

 

Яким настроєм він пройнятий?

 

Що було б, якби письменник не використав синонімів, антонімів?

 

4. Каліграфічна хвилинка.

 

- Запишіть перше речення з уривку "Осінній день". День був ясний, сонячний та теплий.

 

- Знайдіть синоніми у реченні.

 

- Чому прикметник теплий не синонім? (Тому, що називає іншу ознаку дня).

 

5. Пояснити значення прислів'я.

 

ЖИТТЯ БІЖИТЬ - ЯК МУЗИКА ДЗВЕНИТЬ.

 

6. Коментоване письмо.

 

С. 62, впр. 137.

 

7. Комунікативні вправи (робота в групах)

 

1 група.

 

а) Перебудуйте речення так, щоб воно стало спонукальним.

 

Вересень ніжний, ласкавий і милий, дає на свою осінню силу.

 

(Вересне ніжний, ласкавий і милий, дай нам своєї осінньої сили).

 

б) Підкресліть звертання.

 

Назвіть синоніми. (Ніжний, ласкавий, милий)

 

2 група.

 

а) Виберіть слова-синоніми, які найточніше відповідають змісту речення.

 

Жовтень (ходить, бродить, крокує, іде, човгає) по краю.

 

б) Яке це речення за метою висловлювання?

 

в) Встановіть зв'язок слів у реченні.

 

3 група.

 

Підкресліть основу речення.

 

Листопад - онук вересня, син жовтня, зимі рідний брат.

 

- Перевірка роботи груп.

 

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

 

Ми лісочком йшли (ходьба на місці)

 

Грибочок знайшли (присідання)

 

Нагнулися, підняли (нахили тулуба вперед)

 

У кошик поклали (покласти у кошички)

 

І далі пішли (ходьба на місці)

 

Ми лісочком йшли,

 

Малину знайшли

 

Дотягнулися, зірвали,

 

У кошик поклали

 

І далі пішли.

 

ІІІ Тренувальні вправи.

 

1. Індивідуальна робота.

 

1 учень 2 учень 3 учень

 

с.63, впр.140 с.64, впр. 142 с.65, впр.145

 

2. Колективна робота.

 

Відредагуйте текст (с.63, впр.139)

 

3. Творча робота (с.63, впр. 138).

 

4. Вправа-конкурс "Хто швидше та влучніше".

 

(С.66, впр. 149)

 

5. Гра "Кола на воді"

 

І - іній - Ліс стояв притрушений інеєм.

 

Г - грудень - Це було наприкінці грудня.

 

Р - радісний - У дітей був радісний настрій.

 

А - а все ж таки - А все ж таки вони хвилювались.

 

Ш - швидко - Час спливав швидко.

 

К - камін - у каміні дружньо потріскували дрова.

 

И - годинник - Годинник почав відбивати перші хвилини Нового Року.

 

ІV Підсумок уроку.

 

1. Відповіді на запитання.

 

Що тае синоніми?

 

Що таке антоніми?

 

Наведіть приклади.

 

Для чого ми вивчаємо слова-антоніми та слова-синоніми?

 

V Домашнє завдання (диференційовано).

 

1 група 2 група 3 група

 

с.63, впр. 138 с.64, впр. 143 с.66, впр.147

 

Підготувати пісню про рідний край.

 

УРОК №5

 

Тема: Складаємо розповідь на задану тему.

 

Мета: Поглибити уявлення учнів про рідну природу, вчити бачити і

 

розуміти прекрасне як в приоді, так і в житті, на картині, в

 

музиці, поезії; удосконалювати вміння висловлювати свої

 

почуття і захоплення, виражати їх в письмовій формі;

 

допомогти відчути яскравість осінніх барв, щедрість осені;

 

розширювати словниковий запас учнів; виховувати любов до

 

природи та повагу до людей праці.

 

Тип уроку: урок розвитку зв'язного мовлення.

 

ХІД УРОКУ.

 

І Організаціонний момент.

 

Самостійно я працюю,

 

Помилок не буде, факт!

 

Я уважно помудрую,

 

Щоб вийшов добрий результат!

 

ІІ Актуалізація опорних знань учнів.

 

1. Загадка.

 

Вітер листя зносить

 

Бо надходить... (осінь)

 

2. Розповідь вчителя.

 

Так, це осінь. І сьогодні ми вирушаємо у подорож у світ прекрасного, у світ природи. А допоможе нам у цьому мистецтво: музика, живопис, поезія.

 

Ви знаєте, що музика розповідає про природу, про наш настрій - веселий чи сумний. Скажіть, хто створює музику? (Композитор). Світ природи, що нас оточує, різноманітний і багатий. Красу форм і кольорів відтворює живопис. Хто малює картини? (Художник). Про все це можна розповісти художніми засобами та поетичними словами.

 

3. Розгляд ілюстрацій про осінь.

 

- Осінь - ніби справжня художниця, без пензлика, без олівця розфарбувала дерева, кущі, трави. Запросила всіх на свій прощальний карнавал.

 

- Який колір осінньої пори найбільше повторюється?

 

- Які є відтінки жовтого?

 

"Виблискують у небесній сині жовтою різьбою берези, святковими у своїй красі стоять золотаво-червоні клени, переливаються бронзою осики, від фіолетово-червоних до мідних відтінків сяють вдалині ще вбрані в свої шати дерева".

 

А.С.Волкова "Осінь"

 

4. Слухання музики про осінь.

 

Які картини викливала музика у вашій уяві?

 

Які почуття пробудила у вас мелодія?

 

5. Підсумок.

 

Ми послухали і подивилися, як поети, художники, композиори змальовують осінь, а тепер прийшла і наша черга.

 

ІІІ Оголошення теми і мети уроку.

 

1. Вчитель.

 

На нашому сьогоднішньому незвичайному уроці ми побуваємо в гостях у чарівниці-осені, вирушимо з нею у мандрівку в осінній сад. Будемо спостерігати за змінами в природі і розповімо про осінній сад.

 

В ролі кого ви будете? (Письменників).

 

2. Послухайте і порівняйте два тексти.

 

І

 

Настала осінь. Стає прохолодніше. На деревах почало жовкнути листя. Небо часто вкривається хмарами.

 

ІІ

 

Жовтокоса чарівниця-осінь прилетіла на золотому коні у ліси і парки. Торкнулася чарівною паличкою верхівок дерев. І зашелестіли на них багаряні шати. На землі рясніє барвистий килим. На високому холодному небі повільно пливуть хмари. Чудово навкруги!

 

Яку пору року описано в цих текстах?

 

У якому тексті автор ставить перед собою мету лише повідомити про ознаки осені?

 

Де може трапитись подібний опис?

 

Яке завдання другого тексту?

 

Яке враження від нього?

 

Прочитайте перші речення у цих текстах. Чи однаковий їх зміст? Чим вони різняться? (У першому тексті повідомляється, що настала нова пора року. У другому - автор першим реченням передає своє враження від приходу осені, називаючи її "чарівницею")

 

З чого видно, що другий текст - це художній опис? (Автор використовує образні вислови).

 

Які образи, вирази використовуються? (Епітети: жовтокоса, барвистий; художні означення: осінь-чарівниця).

 

ІV Робота з мовним матеріалом.

 

1. Завдання 1 (зошит с.8)

 

Прочитати текст "Свято осені", підкреслити слова, які найбільше сподобалися. Пояснити свій вибір.

 

2. Завдання 2 (зошит с.8)

 

Дібрати близькі за значенням слова:

 

Барви - кольори, відтінки, фарби;

 

Вбрання - одяг, шати, наряд, плаття:

 

Багряний - яскраво-червоний, буро-золотий.

 

Горять - виблискують, сяють, переливаються, жевріють, палахкотять.

 

3. Бесіда за матеріалами екскурсії.

 

Які барви ми бачили під час екскурсії?

 

Які дерева дивовижно красиві восени?

 

Яке дерево вам найбільше подобається? Чому?

 

4. Читання поезії.

 

(Діти розказують вивчені вірші про осінню пору року).

 

ПІДСУМОК:

 

Погляньте ще раз, як гарно у саду. Ви гадаєте, навколо нас звичайні дерева? Не зовсім так... Десь тут, між яблунями та грушами, сливами й абрикосами причаїлася Осінь. Зовні вона й справді дуже схожа на інші дерева, але пильне око її впізнає. Вбрання на ній - барвистіше, сама вона - постави королівської. Вночі, коли темрява огортає землю, диво-дерево обертається на чарівну красуню-художницю.

 

Осінь - щедра пора. Не злічити золотавих листочків, що їх зронять дерева. То дарунки гостям саду.

 

V Фізкультхвилинка.

 

а) Злітає листя зливою

 

І падає, німіє.

 

Вітерець пісні наспівує,

 

А сам все дужче дме.

 

б) Склади загадку (осінні листочки-парашутики).

 

Зелені братики на дереві сиділи,

 

Восени парашутиками звідти полетіли.

 

VІ Робота над складанням розповіді "Осінній сад" за планом і опорними

 

словами.

 

1. Дати відповіді на питання.

 

Яка пора року настала?

 

Якими стали дерева в саду?

 

Як змінилася трава?

 

Як поводяться птахи?

 

Яку роботу принесла осінь в сад людям?

 

2. Словникова робота.

 

а) Осінь - щедра, золота, руда, золотокоса, жовтогаряча, багата, чарівниця, художниця, красуня, барвиста, яскрава, чепурна, святкова.

 

Прийшла - прилинула, завітала.

 

Дерева - різнокольорові, барвисті, голі, безлисті, строкаті, задумливі, позолочені, святково вбрані.

 

Листочки - золотисті, строкаті, різнобарвні, ніби золотий дощ.

 

Трава - пожовкла, висохла, пошерхла, зів'яла, примерзла.

 

Квіти - відцвіли, висохли, зів'яли, цвітуть, пломеніють айстри, пишаються жоржини, ніжно посміхаються хризантеми.

 

Птахи - замовкли, затихли, весело співають, не чути співу, прощаються з рідною землею.

 

Робота в саду - клопітлива, весела.

 

б) Пояснити значення прислів'я.

 

ДОБРЕ ВОСЕНИ ПРАЦЮЄШ - СПОКІЙНО ЗИМУ ЧЕКАТИМЕШ.

 

ДЕ ГОСПОДАР ДОБРЕ РОБИТЬ, ТАМ І ПОЛЕ ЩЕДРО РОДИТЬ.

 

в) Читання вірша.

 

Вересень

 

В сизому тумані

 

В сині димовій -

 

Яблука рум'яні,

 

Груші медові.

 

Вміє одаряти

 

Сотнями дарів

 

Осінь, щедра мати

 

Всіх трудівників

 

М.Рильський

 

г) Гра "ДОБЕРИ ГАРНЕ СЛОВО"

 

Сонце - ласкаве, гарячий апельсин, золота куля

 

Небо - чисте, блакитне, глибоке море, синій купол.

 

Хмарка - пухнаста, м'якенька, човник, подушечка, гостя неба.

 

Дощ - сумний, прозорий, скляний, сльози неба.

 

Сад -добрий, мудрий, стрункий, гарний, щедрий богатир.

 

3. Робота над будовою тексту.

 

а) Прочитайте тему твору, вдумайтесь у неї.

 

Про що обов'язково треба буде сказати у творі? (Про красу та щедрість осіннього саду).

 

Який буде текст? (Текст-розповідь з елементами опису).

 

У якій саме частині будемо описувати красу саду восени? (В основній).

 

б) Яким може бути зачин?

 

Ось і завітала осінь-чарівниця в наш сад. Якими тільки барвами не розмалювала вона дерева!

 

в) Основна частина.

 

Які дерева? (Яблуні, груші, сливи, абрикоси, вишні, алича та ін.).

 

Як поводяться птахи?

 

г) Що треба сказати в кінці тексту?

 

Яку роботу принесла осінь в сад людям?

 

(Розповідь повинна відображати ваше ставлення до описуваного).

 

4. Усне складання розповіді (2-3 учні)

 

5. Запис у зошиті (с.9)

 

6. Перевірка і аналіз написаного (2-3 учні)

 

VІІ Підсумок уроку.

 

- Про яку пору року ми говорили?

 

- Чим приваблює осінь?

 

- Які її ознаки і характерні риси?

 

У Вересня щедра рука.

 

- Заходьте! - він з двору гука.

 

Яблука трусить з гілок,

 

І сипле в портфелі сливок,

 

Солодкий зрива виноград -

 

І кожен з нас Вересню рад.

 

Бо щедра, ой щедра рукаРОзвиток логічного мислення на уроках читання



Создан 02 фев 2017